Матвія 26: 36-50 Ти не знайшов утіхи в друзях, Вони не поміча | християнські вірші 🇺🇦

Матвія 26: 36-50

Ти не знайшов утіхи в друзях,
Вони не помічали Твого болю.
Ти не знайшов нікого в цій окрузі,
Хто б зміг бути підтримкою в двобою.

Туга здавила змучене все тіло
І сум смертельний душу затискав.
Твоє лице то червоніло, то біліло
Та жоден з них ніщо не помічав.

Ти знав, Ти все чудово розумів...
Тому й сказав:" Побудьте ще зі Мною,
І залишіться тут.." але ніхто з них не зумів...
Вони не знали, що це остання ніч з
Тобою.

А час так невблаганно поспішав.
Ти все боровся й тихо так страждав,
І перший й третій раз навколішки упав,
Це страшна мить - Бог "ні" відповідав...

Але Він був, Він поряд був, з Тобою
І Його Ангол Тебе підкріпляв.
Він теж страждав, коли з журбою
Про інший шлях у Нього Ти благав.

Так близько вже те незаслужене страждання,
А самі близькі й рідні Тобі, сплять.
Й дарма, що відкривав Своє бажання-
Ніхто не допоміг Тобі страждать.

А люди ж часто так не помічають
Бува, навіть в словах чийогось болю..
Тож того вечора це сталось і з тобою-
Близькі Твої своїх снів сторінки гортають.

Вони прийшли...і холодом повіяло навкруги...
Мій Бог, ну чому саме він, поцілунок?
Чому не пальцем тицьнув зрадник Юда ?
Чому на полотні не інший візерунок?

Чому знак любові забруднився в зраду?
Ні, це занадто, це справжнє блюзнірство!
Хто, хто зраднику дав таку хибну пораду?
Чому над любов'ю вчинили це звірство?

А Ти.... прийняв той поцілунок зради
І Юду так спокійно назвав:"Друже..."
Скажи, ну це все кого ради?
-"Ради тебе, люблю Я тебе дуже..."

Любов пішла скривавлена на хрест,
Любов висіла на хресті годИни!
Я дякую Тобі Ісусе, що воскрес,
І дякую, що взяв мене до Божої родини...

Ліа Канг @virsh_online