'Дозволь піти до Тебе по воді'... Я ледве чутно повторюю в мол | християнські вірші 🇺🇦

"Дозволь піти до Тебе по воді"...
Я ледве чутно повторюю в молитві.
Не бачу хвиль, що рвуться до душі...
Щоб збити мене в цій нерівній битві...

Скажи лиш слово....й я до Тебе йду.
І всім вітрам мене не зупинити.
Та, знаєш, Боже, я слабка...впаду...
Я ще не вмію так як Ти любити.

Я подивлюсь на тісноту обставин,
І страх огорне все моє єство.
Прости, Господь, що віри вже нестало.
Прости, що я тону як і Петро.

І темрява вступила до душі,
І морок огорнув...не бачу світу.
"Прости, прости, Отець, прошу мені"...
Я лиш повторюю одну і ту ж молитву.

Й може для інших зараз не штормить.
Може комусь сміється зараз сонце.
А я...а я ще досі тут...болить...
Допоможи...бо як не Ти, то хто ще?

Хто ще, мене так знає як Творець?
Мені не дослідити мого серця.
Прийди в цю мить як люблячий Отець.
Ще трохи і вся віра обірветься.

Ти тихо йдеш до мене по воді.
І вже й маленькими здаються мені хвилі.
І хай там що стається ще в житі...
Скажу випробуванням твердо "Вірю".

Енн