ПО ПРЕКРАСНИХ МІСЦЯХ.... А якби у житті я своїм знемогла, Об | християнські вірші 🇺🇦

ПО ПРЕКРАСНИХ МІСЦЯХ....


А якби у житті я своїм знемогла,
Обернувся у плач тихий спів...
А якби і смоківниця не розцвіла ,
Й  листям вітер лише шелестів...

А якби сталось так... виноградна  лоза ,
Не принесла врожаю мені...
Всі оливки оббила нежданна гроза ,
І стояли поля в порожні...

А якби у кошарі не стало овець ,
В стайнях тиша блукала сама...
А якби і настав дням прекрасним  кінець ,
І здалося б : надії нема...

Я й тоді буду тішитись , Боже,в Тобі,
Ти спасіння ... Яким  веселюсь
Ти є сила моя , радість серцю в журбі...
І з Тобою тут втрат не боюсь...

Зробиш ноги міцними , як в лані , мої
На висоти вперед поведеш
Втихомириш у серці нерівні бої
І в час болю мене обіймеш...

Крізь роки вчиш літати , хоч крила слабкі,
То пошарпає вітер життя...
Знов молюся , втираючи сльози гіркі
І здається... я просто дитя...

Але дав насадити мені перший сад,
У кошарі овець маю я...
Тут смоківниця є , там росте виноград ,
А ще далі- багаті поля...

А якби їх не стало , в однісіньку мить ,
Боже , душу від ремства спаси
Хай ця втрата ще трохи у ній поболить ...
Мир і спокій мені принеси...

Знаю я ще прославлю не раз і не два ,
Мого Господа в щирих піснях
Існувала без Нього. А в Ньому жива ,
Є насліддя моє в Небесах ...

Хай відкритими будуть уста для хвали ,
Хай відкритими будуть для слів...
По прекрасних місцях мої межі пройшли
По прекрасних місцях Бог провів.
( Н. Луцик- Мартинюк)