Get Mystery Box with random crypto!

Християнські вірші

Логотип телеграм -каналу virshi_for_god — Християнські вірші Х
Логотип телеграм -каналу virshi_for_god — Християнські вірші
Адреса каналу: @virshi_for_god
Категорії: Релігія
Мова: Українська
Передплатники: 4.03K
Опис з каналу

✅для Слави Божої;
✅для підбадьорення;
✅ для духовного росту;
Питання, пропозиції чи зауваження?
Пишіть ⤵
@virshi_for_God_bot

Ratings & Reviews

3.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

0


Останні повідомлення 16

2021-06-17 22:40:01 ДУХ СВЯТИЙ...

О Дух Святий! Ти трудишся без міри
У цьому світі зла і марноти.
Невірству відчиняєш двері віри
І грішних до хреста приводиш Ти.

Вогнем святим жертовної любові,
Яку явив на ділі нам Господь,
Прийнявши з грішних рук вінець терновий,
Ти змінюєш мій дух і душу, й плоть.

Провадиш до Голгофського підніжжя,
Показуєш Спасителя-Царя
І залишити хибне роздоріжжя
Гріха й невірства кличеш ще здаля.

І близько-близько грішників нещасних
Підводиш до розп'яття, до хреста,
Щоб у Христі навіки дати щастя
Тим, хто із рук Його прийняв життя.

О дух надії, мудрості та світла,
Дух збудування, істини і сил!
Твоїм промінням й неживе зігріте-
Ти піднімаєш мертвих із могил.

Крізь морок проникаєш у темницю,
В пишноту замків, в хижок бідноту.
Скрізь викриваєш гордість, гріх і ницість,
Велиш до ніг схилитися Христу.

Відвідай тих, хто мається в пороках,
Живущу воду вилий і на них.
Хай повняться Твої святі потоки,
У душах миром чистим, неземним!

О, забери всі сумніви й тривоги,
Зрости в нас віру, гордість спопели,
Щоб підійшли ще ближче ми до Бога
І мир собі в Його руках знайшли.

Дай нам звіщати істину щоднини
Безстрашно, як Христос заповідав.
Хай будуть з нами, Боже Триєдиний,
Твої любов, єднання, благодать!

#Трійця
@virshi_for_God
312 views19:40
Відкрити / Коментувати
2021-06-14 22:55:01 ГОРІТИ ДЛЯ БОГА - ЧУДОВЕ БАЖАННЯ...

Горіти для Бога - чудове бажання.
Та, часто, бажанням лишається все.
Коли це стремління життям твоїм стане,
Тоді лиш, для Господа, плід принесеш.

Минають літа і про кожну хвилину,
Що дарма прожив у земній марноті,
Так гірко заплачеш ти, Божа дитино,
Як глянеш у Господа очі святі

Заплачеш... як міг ти багато зробити
За довгі літа, що Господь дарував.
Міг, кожну хвилину, для Бога горіти,
Але не горів, а щодня дотлівав.

Отам, міг стареньку сестричку відвідать.
Та, в клопотах, день непомітно злітав.
Там, міг би, про милості Божі, засвідчить,
Але засоромився й тихо змовчав.

Як соромно буде, коли браття й сестри,
Що в праці горіли, одержать вінці.
Ти ж, тільки по милості Божій, спасешся.
Немов би з вогню, в обгорілій красі.

Сьогодні до нас наш Ісус ще говорить
Він любить і терпить, і терплячи жде.
Щоб наші діла не були із соломи,
Бо спробує Бог твоє діло вогнем.

Горіти для Бога... в любові згоріти.
Це - крапля лиш того, що Він нам віддав.
Щоб там, у раю, ми могли вічно жити,
У муках, за нас, на хресті помирав.

Горіти для Бога - чудове бажання.
Хай стане воно головним до кінця.
Тоді ти життя проживеш не намарно.
Із рук Ісуса одержиш вінця.

Л. Шпак

#служіння
@virshi_for_God
571 views19:55
Відкрити / Коментувати
2021-06-09 22:20:01 НА ВОЗНЕСІННЯ...

На горі Оливній учні всі зійшлися,
В місці цім востаннє бачили Христа,
Він здійнявши руки, там за них молився,
Завершальна мова линула свята:

"На землі й на небі дана Мені влада.
Тож ідіть по світу, вчіть народи всі
Заповіді Божі свято зберігати,
Звістку про спасіння всій землі несіть.

Хай новину добру вчують грішні люди,
Хто повірить слову вашому в той час,
Й хреститься по вірі-той спасенним буде,
Я ж до кінця віку буду серед вас..."

Слово це сказавши, до небес піднявся,
І посів праворуч від Свого Отця...
Кожен з учнів радо в місто повертався,
Божий мир наповнив в мить ту їм серця.

В день п'ятидесятий сталася подія-
На Господніх учнів Дух Святий зійшов,
Так збулось пророцтво, сказане Йоілем,
Божа обітниця справдилася знов...

Свято "Вознесіння" ми святкуєм нині,
Згадуєм події днів минулих тих.
Й дякуємо Богу, бо в Господнім Сині
Віднайшли спасіння на путях земних.

Віримо, що скоро Спас наш прийде знову,
Все уже звіщає про Його прихід,
Не пройде даремним кожне Його слово,
Божий Син вернеться, щоб судити світ.

На горі Оливній Його ноги стануть,
Переможно в славі зійде Він, як Цар,
І зрадіють щирі справжні християни,
Бог овець відділить від чужих отар.

Племена й народи всі Його побачать,
Й каятися будуть слізно у той час,
Та слова почують, від яких заплачуть:
"Відійдіть від Мене... Я не знаю вас!"

Дуже страшно, друже, ці слова почути,
А тому готовим будь у кожну мить,
Щоб Небесне Царство духом осягнути-
Слід прийнять Ісуса і Йому служить.

Треба особисто з Ним в житті зустрітись,
Щоб, коли настане вирішальний день-
Не соромивсь в очі Йому подивитись,
Як Син Божий вдруге у цей світ прийде.

Щоб не зрікся тебе, не казав: "Не знаю!"
Щоб прийняв до Себе, як своє дитя...
Щоб в небеснім місті, у святому краю
Мав ти вічне щастя, світле майбуття.

"Ось гряду вже скоро!"-каже Боже Слово,
Приготуймо нині ми свої серця,
Будемо чекати мить оту чудову,
Щоб зустріть достойно нашого Творця.

Катерина Бойко

#Вознесіння
@virshi_for_God
630 views19:20
Відкрити / Коментувати
2021-06-04 22:58:49 НА ХЛІБОЛАМАННЯ...

У церкві в нас нині вечеря Господня,
День спомину смерті Ісуса Христа,
І я поспішаю в служіння сьогодні,
Де звершиться заповідь Божа свята.

Іду, а навколо у розпалі літо,
Природи краса дивує мій зір,
В полях і садах -навкруги квітнуть квіти,
Прекрасні пейзажі видніються з гір.

Шепочуться в лузі смарагдові трави,
На них, мов перлинки, росинки блищать,
Які краєвиди, які ніжні барви,-
Словами захоплення не передать.

Дивлюся в небесну блакить неозору,
Де хмари пливуть, наче вата, пухкі,
Радіє мій дух і душа у цю пору,
Єство почуття наповняють палкі.

Яка є велика любов мого Бога,
Що нашу планету так дивно створив,
Ну хто ми, скажіть? В цьому світі без Нього?
За що Він так сильно нас всіх полюбив?

Віддавши у жертву Єдиного Сина,
Який випив чашу страждань аж до дна...
Як дорого куплена кожна людина,
Яка є висока спасіння ціна!

Це милість Господня, не наші заслуги,
Що маєм в Ісусі спасіння й життя!
За наші гріхи переніс Він наруги,
Пішов ради нас Бог наш на розп'яття...

І символи нині вино і хлібина
Господнього тіла і крові Христа,
Бо там на Голгофі стаждав Він невинно,
Любов'ю своєю весь світ огорта.

Сьогодні в день спомину смерті Ісуса,
Думками своїми на гору зійду,
Із вдячністю серця Йому поклонюся,
До ніг тих пробитих в сльозах припаду.

В молитві сердечній звернуся до Бога,
Провини свої принесу до Творця,
Він спокій дарує, минеться тривога
В обіймах Небесного Батька-Отця.

Лиш тільки Йому я бажаю служити,
Йому на вівтар все життя віддаю,
У мирі з Всевишнім завжди прагну жити,
Бо щиро і віддано Його люблю!

Хвала Тобі, Спасе за хрестні страждання
За вічне спасіння, за пролиту кров,
Що маю в Тобі від гріхів оправдання,
Що серцем пізнала Твою я любов.

Коли закінчиться життя це дочасне,
Я вірю, зустрінусь з Тобою в раю...
О! Зустріч ця буде бажана й прекрасна
В небесному місті, святому краю!

Катерина Бойко

#хліболамання
@virshi_for_God
1.4K views19:58
Відкрити / Коментувати
2021-05-30 22:07:01 РАЗВЕ ТЫ НЕ ЗНАЕШЬ?

Разве ты не знаешь?
Разве ты не слышал,
Что Святой и Чудный
Небо распростёр?
Словно шёлк тончайший
Он развесить вышел.
Над землёй раскинул
Голубой шатёр.

Разве ты не знаешь?
Разве ты не слышал?
Он есть Тот, Который
Над землёй воссел.
Он князей и судей,
Королей превыше.
На весах пылинка –
Перед Богом все.

Разве ты не знаешь,
Кто Советник Дивный?
Разве лучше Бога
Кто-то знает путь?
Разве есть на свете
Кто мудрей, правдивей?
Разве Бога Славы
Учит кто-нибудь?

Разве ты не знаешь?
Что Господь Предвечный
Не изнемогает
И не устаёт?
Но Своей рукою,
Властью бесконечной
Утомлённым силу
Вновь и вновь даёт.

Разве ты не знаешь
Господа Святого?
Разве ты не слышал
Голос чудный тот?
Твёрже основанья,
Крепче камня Слово.
Чист Закон Всевышний,
Недвижимо твёрд.

Разве ты не знаешь
Силу Божьей мышцы?
Разве ты не видел
Мощь в Его груди?
Разве кто посмеет
С Господом сразиться?
Вся надменность мира
Перед Ним как дым.

Разве ты не знаешь?
Разве ты не слышал?
Каждый вдох и выдох
Твой в Его руках.
Крик твой самый громкий
Твоих мыслей тише.
Все твои заслуги
Как следы в песках.

Разве ты не знаешь?
Разве ты не понял?
Что такому Богу
Можешь подарить?
Принести посмеешь
Что в своих ладонях?
Чем Царя Святого
Можешь ты почтить?

Разве всесожженьем?
Но Его все овны.
И Ливана кедры –
Все до одного.
Всё, чем окружён ты, –
Божье, безусловно.
Что в руке имеешь –
Всё лишь от Него.

Разве ты не знаешь?
Жертвы, песнопенья
И благодеянья
Без любви пусты.
Богу нужно место,
Место посещенья.
Чтобы это место
Приготовил ты.

Разве ты не знаешь?
Сердце нужно Богу!
Сердце без остатка
Хочет Он твоё.
Разве это слишком?
Разве это много?
Разве не положишь
Сердце пред Царём?

В трепете склоняю
Сердце пред Всевышним…
С радостью святою
Отдаю себя.
Да, Господь, я понял!
Да, Господь, я слышал,
Как Ты это сердце
Взял Себе любя!..

С.Теребилина

#Велич_Божа
@virshi_for_God
725 views19:07
Відкрити / Коментувати
2021-05-25 21:02:21 БУДУ СЛАВИТИ ВІЧНО...

Буду славити вічно свого я Творця,
Його милість всім людям звіщати.
Хай полине у небо Отцеві хвала,
Я не буду байдуже мовчати.

Про любов Його лине хай пісня дзвінка,
Хай по цілому світу лунає,
Хай почують гаї, і ліси, і поля,
Що у Бозі спасіння я маю.

Я не хочу мовчати про милість Твою,
Ти втішаєш мене Своїм словом.
Розкажу про безмірну Твою доброту
І про місце, що Ти приготовив.

Я погляну високо у небо ясне,
На могутні подивлюся гори.
Зрозуміла, що щастя не знайду ніде,
Бо вся сила і велич у Бога.

Мене грієш теплом і любов’ю щодень,
Твої милості всюди я бачу.
Супроводжуєш завжди в житті Ти мене
І втішаєш, як в смутку я плачу.

А про Славу Твою все звіщає навкруг:
Сонце, місяць і зорі у небі.
Ти для мене, Господь, є найкращий мій Друг,
Знаєш болі мої і потреби.

Як угору подивлюся на небозвід,
Я в молитві полину до Тебе.
Боже, в Твоїх руках є великий цей світ,
А престол Твій – прекраснеє небо.

Мені добру укажеш дорогу життя,
Хоч вузька за Тобою стежина.
Та навіки Тобі вже довірилась я
І радію цим кожну хвилину.

О мій Боже, стою на колінах в тиші
І від щирого серця благаю:
Будь навіки Господарем в моїй душі,
Як я рада, що Тебе я знаю.

Покладаюсь на Тебе завжди у житті,
Бо піклуєшся, Боже, Ти мною.
За всі милості дивні й щедроти Твої
Хай розносяться псалми луною.

Буду вічно я славити свого Творця
Разом з Божим творінням чудовим.
І нехай не змовкають ніколи уста,
Хай навіки звучить слава Богу!

#прославлення
@virshi_for_God
373 views18:02
Відкрити / Коментувати
2021-05-24 08:01:16 А мы всё радуем и радуем вас новыми подборками

Церковные новости прямо с места событий

Христианские стихи о духовном и важном

Выбранная со смыслом христианская музыка

Ежедневное упражнение в Писании. Библейские загадки, игры

Христианские РАССКАЗЫ для души

Эти каналы здесь не просто так. Подписывайтесь, чтобы не потерять!
469 views05:01
Відкрити / Коментувати
2021-05-23 08:57:29 Блага вістка
Картинки з цитатами з Біблії, вислови відомих проповідників, які надихають та підбадьорюють. Тут ви знайдете затишок та спокій для душі

За всіма питаннями:
@blaga_vistkaa
https://t.me/blaga_vistka
713 views05:57
Відкрити / Коментувати
2021-05-21 23:25:20 ВЕРА - ПОБЕДА...

Горчичного зёрнышка веры уже бы хватило,
Чтоб горы сдвигать, что стоят у стези на пути.
Ведь вера – победа! И вера – великая сила!
Как нужно нам верой живой постоянно расти.

А вера жива и сегодня она поднимает
До самых небес дух свободы Господних детей.
Христос победитель и силу Его испытает,
Кто верой проходит рутину дороги своей.

И хочется радостью веры делиться с другими.
Зовут благовестников тропы в холодную ночь...
И матери плачут пред Богом слезами святыми
И просят Его погибающим детям помочь.

Прошла испытание вера во всех поколеньях
От Господа нашего дней до последних веков.
Слезами и кровью писала в борьбе и гоненьях
Священную летопись про дочерей и сынов.

#вірність
@virshi_for_God
828 views20:25
Відкрити / Коментувати
2021-05-16 23:45:16 В ИЗБУШКЕ НА КРАЮ СЕЛА...

В избушке на краю села,
Односельчанами забыта,
Вдали от всех жила вдова,
Терпя нужду и скудость быта.

Пыталась на ноги поднять
Она единственного сына,
Готова все была отдать,
Им преданно была любима.

Мальчишка рос в утеху ей,
Уж по хозяйству помогая,
Целыми днями пас гусей,
А засыпал, изнемогая.

Шли годы. Мальчик подрастал,
Все больше силы набирался.
Для матери опорой стал –
Во всем помочь он ей пытался.

Но вот однажды мать слегла:
Болезнь какая-то скосила.
Вдова лежала и ждала,
Когда совсем не станет силы,

Когда придет ее черед
Лежать на кладбище убогом,
Когда за ней Господь придет…
Душа рвалась на встречу с Богом.

А мальчик, стоя на коленях,
И день, и ночь молил Христа,
Чтоб поднялась она с постели
Чтобы она жила… Жила!

Чтоб хворь навеки отступила,
Чтоб мама рядом с ним была…
Познал малыш Господню милость,
И женщина не умерла.

И годы шли, как день мелькая,
Мать с сыном жили, как могли,
Восходам радуясь, не зная,
Какое горе ждет вдали.

Минула осень незаметно,
Прошла зима, прошла весна,
И ярко засияло лето,
Свои диктуя всем права.

Вот по тропинке незаметной
Среди могучих стройных трав
Высокий юноша приметный
К избушке старенькой бежал.

И вся в тревоге, ожидая,
Когда вернется ее сын,
Стояла женщина седая,
А там, в селе, клубился дым.

И с сыном мать поторопились
Туда, где слышен плач и стон,
Где люди из села столпились,
Где был огнем охвачен дом.

А женщина одна пыталась
Прорваться в дом, но не могла.
Она от горя убивалась,
Но перед ней огня стена.

«Там дочь! Там доченька!!!» – кричала, –
«Ну, помогите!!! Что же вы!..»
И обессилено упала,
На груду высохшей травы.

«Воды! Воды!» – промолвил кто-то,
И юноша, схватив ведро,
Все вылил на себя и бодро
Вошел в огнем объятый дом.

«Он не вернется. Не вернется,» –
Была уверенна толпа. –
«Вот скоро крыша вниз сорвется,
И дом сгорит, – увы, – дотла».

Но вот стоит в дверном проеме,
Весь почерневший от огня,
Тот, кто нашел девчушку в доме.
И матери ее отдав,

Упал на землю пред толпою,
Вдохнул, а выдохнуть не смог.
Он девочку закрыл собою
И перенес через порог.

И ни единого ожога
На детском теле не нашли –
Она напугана немного,
Но то не страшно, – ведь спасли.

А о спасителе забыли,
Лежал он мертвый в стороне,
Лишь слезы матери застыли
В морщинах на ее щеке.

Не так ли, люди, согласитесь,
Христос спасает нас от бед?
Ну, а потом стоит Спаситель,
Забытый нами, в стороне?

Он любит нас. А мы – забыли,
Что ради нас Он шел на крест!
Его на гибель осудили,
А Он не умер – Он воскрес!

Христу поверь, пока не поздно,
Его прощенья попроси,
И Он простит. Не жди, ведь может Дня завтрашнего и не быть…

#Божа_любов
#спасіння
@virshi_for_God
806 views20:45
Відкрити / Коментувати