#поезіяпідписників Ти загартована вогнем... Ти загартована | Віршолюб

#поезіяпідписників

Ти загартована вогнем...

Ти загартована вогнем.
А я - сигаретним попелом.
Моє життя - це дим,
бути мені недопалком.
Ти загартована смертю,
Бо знаєш її особисто.
Бо їй віддавала найкращих,
Як бабуся онуці, фамільне намисто.

Поки я лежу у лютневій столиці,
ти літом, вриваєшся у серця перехожих.
Міняєш нашому велосипеду спиці,
і кажеш крутити педалі чимдужче.

Мчати до тебе, а не куди-не будь звідси.
Будувати мости твоєї столиці.
Будувати зіниці твоїх очей.
Жити, як людина серед людей,
Як війна живе, серед смертей.

Мчати до тебе, стрімголов під кулями!
Розвіяти твої автостради від куряви!
Відбудувати твої міста!
Зігріти тебе, щоб закінчилась зима!

Ти загартована вогнем,
і гартуєшся щодня.
День за днем.

Макс Чорний