#поезіяпідписників Вона мріяла про поцілунок під дощем Вона мріяла про поцілунок під дощем Про той солодкий, Що у літній день Вона називалась його прізвищем А він заклопотаний думками Як вона отримувала дзен У кожній філіжанці кави Чому Шекспір це олень А Жадан вартий слави Не розумів і того Як вона сидить годинами у парку Коли можна із друзями гуляти Чому вона співає коли їй погано І хто навчив так палко танцювати Вона як книжка З переплутаним сюжетом Насичена людьми і важка Поділена не на один том А на декілька великих Сповнених емоціями і життям Фіналу в ній не буде Адже вона іще жива Хоча глибоко у серці Загинула та безтурботна дівчинка, Що в ній була Тепер вона вважає себе жінкою Вартою кращого життя Чіпляє всіх харизмою Шукає сенс свого буття І цей поцілунок як одне з бажань Які вона внесла до списку Щодо деяких багато є вагань Як-от: чи хоче вона з неба зірку А як ні, то що тоді наспраді їй потрібно? Софія Мазур 624 views11:14
