#поезіяпідписників Заплющити очі. Вірити... Заплющити очі | Віршолюб

#поезіяпідписників

Заплющити очі. Вірити...

Заплющити очі. Вірити.
Тицьнутись тобі в плече. Дихати.
Наче вперше і востаннє: нікУди не бігти. Вже нІкуди.

Відпустити усе, що неможливо втримати. Чого вже нема.
Увірувати в те, чого було замало, і ми вимагали доказової бази.
А тепер ці докази є, їх забагато, їх занадто сповна.
Та я не озвучу і жодного, неначе навіки стала німа.

Любити життя. Дихати. Впустити у свої дні незбагненне.
Спалити цензуру разом із підірваними мостами.
І все зайве лишити для вічних ображених і самодурів, які понад усе бояться осуду й прагнуть бути чемними.

Говорити тобі подумки все надважливе. Дихати.
Вірити у незбагненне і головне, ніби Всесвіт розповів цей секрет лише мені. І дихав у цей час зі мною в унісон. І вірив у мене.

Сповзти на підлогу і нарешті видихнути тонну важкого.
Розплющувати очі. І дихати. І вірити. І любити.
І жити з широко розплющеними очима, коли дихаєш і віриш.
І коли кожна хвилина - це осанна, це повітря, це вірш.

Міла Шевчук