війна згризає з пальців шкіри слід... війна згризає з паль | Віршолюб
війна згризає з пальців шкіри слід...
війна згризає з пальців шкіри слід лишаючи вологі чорні діри вогонь і лід чи невогонь і лід як досвіди яким не йметься віри душа з війни сама себе не жде життя без неї вміється і хоче тож сонце сходить зранку – але де? тож дощ не йде – лежить біжить хихоче і дивні тіні давньої трави горять вві сні як небуття заграви і скапує волосся з голови на місиво знешкірене криваве не бійся плач а неплачам пробач вони іще не мають дару знати що в досвідах росте спостерігач - з прадосвітку барвіночок хрещатий
