Ексклюзія в світі цьому безжально безбожному де навіть сон | Віршолюб
Ексклюзія
в світі цьому безжально безбожному де навіть сонце холодне як лід я можу любити далеко не кожного і вже однозначно – не цілий цей світ
я люблю відтінки і шик асиметрій і речі майстерні й стилістики блиск і ритми нерівні де пахощів нетрі і лінії строгі озерних стеблин
і шкіру твою імпульсивну як танго й зіниці де в кожній – галактик спіраль і сливи твої абрикоси і манго і обриси тіла м'які наче шаль
і голос і шепіт і сміх твій і сльози і гнів твій і жаль твій і світлу печаль і погляд твій чистий легкий і прозорий і блискавки грізні в блакитних очах
та в світі оцьому безжально безбожнім де валиться все наче курам на сміх я вже неспроможний любити кожного і зовсім не хочу любити усіх
