#поезіяпідписників Нічна еклектика У цьому житті, де нес | Віршолюб

#поезіяпідписників

Нічна еклектика

У цьому житті, де несемось крізь блискавки, спалахи й тіні
Де кожен по собі один
І де кожен нікому ніхто
Ми душі в автобусі часу давно постарілі
Женемо по трасі усі у одному авто

І клаптик землі, що вмивається нашою кров'ю
Комусь тисне в голову, наче камінний скрижаль
Автобус мандрує крізь повінь миттєво-спекотну
Минає холóдно-протяжний, принесений сутінком жаль

Земля обертається- пізно надходить світанок
І літа серпневого куснем вривається шаль
Комусь сниться мрія, комусь- літній зрошений ґанок
Лети автотрасою, друже, дорогою в даль

Аби ця земля не вдарялась об голову сиву
Коли серед ночі здригнешся від грому думок
Що десь там без тебе росте давно саджена слива
І десь там без тебе тече каламутний струмок

А поки всім душам ввижаються в просторі постаті й тіні
І поки автобус далеко не перший відгримує рейс

Я їду додому
До себе
В свою Україну
Бо десь там без мене живе рудий кіт
І рудий жвавий пес

Соломія Станович