Слуги запускають ребрендинг У Слузі Народу Зеленського триває | ВізіЯ
Слуги запускають ребрендинг
У Слузі Народу Зеленського триває внутрішня боротьба за майбутнє партії. Точніше кажучи, за те, як СН має виглядати на телеканалах і які для цього потрібні організаційні ресурси.
Нова політична семантика Зеленського та Слуг народу
По суті йдеться про реберндинг «Слуги народу». Нині правляча політична сила має намір відмовитися від своєї колишньої назви, з якою вона перемогла на дострокових парламентських виборах. У внутрішньо-аналітичних записках циркулюють дві назви оновленого СН: «Блок Зеленського» та «Команда Зеленського».
Передбачається, що таким чином вдасться позбавитися токсичності сприйняття «слуг», а також «завести» в політичне поле України нову семантику, яка нібито залишає за собою правонаступність «зекоманди».
З іншого боку, очікується, що новий бренд не буде безпосередньо пов'язаний із парламентом, - депутати та Верховна Рада традиційно для України оголошуються ворогами та чиновниками, які перешкоджають реформам.
Якщо це відбудеться найближчі два-три місяці, то виходить, що умовна картинка «партія СН Зеленський» або «СН Зеленський» звільняється від асоціації зі «слугами», а сама партія набуває структурних елементів державного апарату, не пов'язаного з поточною політикою чи парламентською діяльністю.
Україна вже переживала щось подібне. Згадаймо Януковича та «Партію Регіонів», яка з регіональної політичної організації виросла до загальнонаціональної структури, яка потім захопила половину рад та весь бюрократичний апарат держави. Але якщо понад 10 років тому Віктору Федоровичу вистачило розуму зберегти бренд ПР і під його торговою (по суті, не електоральною) маркою зібрати весь «південний схід», то Слуга Народу Зеленського не цінує ні власне ім'я, ні розуміє майбутні проблеми: Верховну Раду ніхто не скасовував, а голосування за президента та за парламент у нас завжди проходили майже за протилежними логіками. Феномен 2019-го вийшов синергетично випадково, і то через громадський запит на нові особи в умовах катастрофи державних інститутыв, що залишаються радянськими та невідповідними канонам європейської демократії.
Тепер, коли стає все очевиднішим, що навіть «найпорядніший» і «чесний» політик нічого не зробить, якщо він зберігає кланово-олігархічну модель державного управління. Тому аналогічного політичного ефекту 2024-го не очікується, і у вищому середовищі СН це чудово розуміють. Проблема лише в тому, що уникнути токсичності бренду не дуже виходить.
Крім того, пряма зв'язка партії, її назви та президента знову ж таки не дає жодних результатів. Блок Кличка, Блок Тимошенко, БПП, Блок Ляшка Литвина – нічого оригінального. Це ми теж прежили.
Не забуваймо, що голова КМДА, ЮВТ, ПАП — не новачки у політиці і, якщо перемагали на виборах, то завдяки адміністративному ресурсу. Тільки йому, рідному, і більше нічого. Ляшко та Литвин вилетіли з української політики не тому, що вони гірші популісти, ніж Тимошенко чи Порошенко, а тому, що вони технологічно були позбавлені адміністративного ресурсу, цього вічного промоутера електоральних симпатій українського народу.
Падіння виборчих позицій Тимошенко у цьому сенсі також є показове. Вона перемагала як прем’єр, але програла як президентський кандидат. Порошенко у 2014 став президентом, бо публічно не світився на Майдані, – парадокс Революції! - але програв внаслідок прямої асоціації зі своєю некомпетентною та токсичною партією, що до того ж сприймалася як «партія влади». Так само, як і «Партія Регіонів» Януковича, БЮТ Тимошенко, «Наша Україна» Ющенка. Тобто як різновид КПРС-КПУ зі своїми кадрами, манерою подання інформації, комунікаційними стратегіями, політичними рішеннями.
Чим у цьому відношенні відрізнятимуться «Слуга Народу» та «Блок Зеленського» (місцева назва, як на мене) — відомо лише Давиду Арахамії та Олені Шуляк, яка встигла заявити, що в самій організації налічується не більше 1000 членів.
