Ален де Бенуа про те, що таке П О Р Я Д О К : 'Відтак, щой | :VOLKSTU(r)M:

Ален де Бенуа про те, що таке П О Р Я Д О К :

"Відтак, щойно поняття порядку звільняється від свого наповнення, щойно воно перестає бути частиною цілісного погляду на світ, що може оновлюватися, як починає деградувати до рівня базових імпульсів, позбавлених сенсу, тож може означати взагалі будь-що. Комуністична партія відтепер може під бій барабанів проголосити: «Все національне належить нам». І якщо вони можуть так робити, то не лише завдяки «чудесам лицемірства». Вони можуть проголошувати такі речі, бо слово «національний», як і слово «вітчизна», як і слово «традиція», як і, зрештою, слово порядок втратили своє первинне значення. Це пусті оболонки, кожен може наповнити їх чим завгодно. І з цієї точки зору ми є свідками величезкої конкуренції. Компартія гримить проти розпусти буржуазного суспільства. Мао Цзедун заявляє: «ми — інтернаціоналісти, і разом з тим ми патріоти; наше гасло — боротися за батьківщину проти загарбника; для нас пораженство є злочином». У рекламній брошурі до фільму Доля людини Сергія Бондарчука, знятого за мотивами Михайла Шолохова, ми читаємо наступне: «З чого складається щастя простої людини? Скільки людей, стільки й думок, адже кожен має свій ідеал. Однак у цьому ідеалі є поняття, спільні для кожного. І серед цих вічних цінностей: мирна праця на мирній землі, вірні товариші, дружна сім’я, люба й любляча дружина, щасливі діти. Серед них є також і усвідомлення того, що ти щодня приносиш користь для своєї батьківщини та свого народу». Праця-сім’я-вітчизна, така собі петенівська тріада з країни рад.

Та саме цей порядок не є специфічно людським порядком. Це «тваринний» порядок, що зводить усе до фундаментальних імпульсів, продуктом яких власне є і він сам. Сучасна етологія показала, що соціальна ієрархія, захист будинку, захист праці та її здобутків, власності, усвідомлення територіальних зв’язків тощо — не є специфічно людськими рисами. Тож досить логічно, що ми можемо знайти їх навіть у Кремлі, оскільки, зрештою, відмінностей між поведінкою мужиків і бабуїнів чи шимпанзе не так уже й багато. Я не бачу причин впадати в екстаз перед «великими варварами» з рівнин Росії, уточнюючи при цьому, що лівак Дубчек та шизофренік Плющ мені не до вподоби. Ні, «людський» порядок — це щось інше. Це — я повторюю — надання цим основним рушійним силам форми з історичної точки зору, задля здійснення певної мети, у відповідності до певного світогляду".