Грубо кажучи, у Бенуа не так вже й багато повноцінних світогля | :VOLKSTU(r)M:

Грубо кажучи, у Бенуа не так вже й багато повноцінних світоглядних праць. У більшості його книги присвячені або якимось конкретним питанням (інститут сім'ї, екологія, історіографія індоєвропеїстики, феномен популізму, критика антиспішизму, політична теологія…), або являють собою компіляції, позбавлені якоїсь наскрізної думки (Чим є мислення?, Критика та теорії тощо). А от Ідеї як вони є, попри негативне ставлення самого автора до цієї книги сьогодні, однозначно є у цьому списку мастрідів (плюс іще Погляд справа та перекладена в нульових російською Як можна бути язичником?) і, ба більше, є у ньому найголовнішою — хоча б тому, що перекладалася найбільшою кількістю мов, мала найбільше рецензій тощо. Формально це теж збірка найліпших та «найрепрезентативніших» есеїв за 1974—1979 роки, але читається вона максимально на одной волнє і пронизана єдиним набором тез, по типу безжальної критики старої правиці, викриття егалітарних коренів християнства і тоталітаризму, інкорпорування у політичний світогляд досягнень етології та нової антропології, розкриття сутності ідеології економізму. Книга в тебе вистрілює наче з кулемета тисячами мощнейших умних цитат різних умних мислителів ХХ століття й не тільки, та відповідає на всі питання (політичного характеру), які консерватор тривожно відганяє від себе перед сном… ну а особливої уваги — призу перекладацьких симпатій, назвімо це так — заслуговує частина про СТИЛЬ і НОМІНАЛІЗМ та 25 ПРАВИЛ ЖИЗНІ ДЖЕЙСОНА СТЕТХЕМА ПРИНЦИПІВ МОРАЛІ ОТ АЛЕНА ДЕ БЕНУА