«Бог втілюється у Природі. Природа розквітає на Землі. Земля вінчається Кров'ю. Ми знаємо з часів Геракліта, що життя — це битва, а мир — це смерть. Наша релігія це перш за все культ героїв, воїнів і атлетів. Ми славимо, слідом за греками, людей відмінних од інших, а не рівних з іншими. Наш світ — це світ боротьби й вибору, а не миру й рівності (...) Природа урізноманітнює, розділяє, встановлює ієрархію. Особистість, вільна і самостійна, стає центром світу. Її найбільшою цінністю лишається гордість, найстрашніший гріх для чужорідної релігії. І в нашій трагічній концепції життя вищим законом стає боротьба. Істинний муж — той, чиї діяння були над мірою, Прометей і Зігфрід — вершини однакової висоти»
Жан Мабір,
Туле (ілюстрація друга Паскаля)
