20 червня 2021 року День біженця в Україні зустрічають біженці | #мысфрейдом

20 червня 2021 року День біженця в Україні зустрічають біженці, які попросили про надання захисту – і ті, хто цього не робили, але все одно є біженцями (навіть за визначенням Конвенції ООН 1951 року). Цей день зустріли в Україні дружина і четверо дітей Алішера Хайдарова, який просив притулку в Україні, не отримав його, був викрадений з України у жовтні минулоріч (за наявною інформацією, за участи СБУ), і перебуває зараз в узбецькій тюрмі. Цей день в Україні зустрів білоруський активіст, анархіст Макс Білорус (Олексій Болєнков), якого СБУ ледь-ледь не вивезла навесні цього року на північний кордон, посилаючись, поміж іншим, на цьогорічні дані від лукашенківського ГУБОПиКа – і який дотепер оскаржує це рішення про видворення у суді. Зустріли білорус/к/и, чиї організації та медії було розгромлено і заблоковано авторитарним режимом, які пройшли через арешти і катування на Окрєстіна, які перебувають під кримінальними справами через мирні протести і вираження думок онлайн, і зараз намагаються почати життя і роботу наново, на чужині – для чого українська держава не створила жодних передумов. Зустріли молоді афганці, які виросли в Україні, маючи статус «додаткового захисту», самотужки успішно інтегрувалися в українські спільноти – але із цим статусом ніколи не матимуть перспективи отримати українське громадянство, на відміну від усіх інших іноземців. Зустріли депутати, які зазначені як автори нового законопроєкту №3387 про біженців, який передбачає тимчасове позбавлення волі для всіх біженців, які змушені незаконно перетинати кордон, щоби попросити притулку (як зараз роблять дедалі більше білоруських громадян), та не запроваджує необхідних змін у працевлаштуванні та документуванні шукачів захисту. І зустріли цей день, звісно, активіст/к/и та правозахисниці й правозахисники, які намагаються хоч якось допомагати тим, хто рятують свої життя, здоров’я і свободу на чужині, попри усі перешкоди.

Хочемо сподіватися, що колись 20 червня, як Всесвітній день біженця, стане історією. Але цей у теперішньому світі, на жаль, усе навпаки: кожна дата для біженців та тих, хто їм допомагає – це 20 червня. І кожен день – День біженця. Шкода, що згадують про це, багато хто, лише один день на рік.

P.S. Якщо хочете читанку на День біженця – можете почитати нещодавній, і дотепер актуальний, текст координатора Проєкту «Без Кордонів» Максима Буткевича про викрадення і видання людей з нашої країни: https://zmina.info/articles/krayina-zvidky-vykradayut-lyudej/

Ті, кого цікавить законопроєкт 3387, можуть ознайомитися передовсім із оглядом найважливішого у ньому від Євгенії Мелеш та «Комітету медичної допомоги в Закарпатті»: http://cam-z.org/news/92/