​​ Три етапи мого шляху розуміння поклоніння «Чом побиваєшс | ЩОДЕННІ РОЗДУМИ ПРО ПОКЛОНІННЯ

​​ Три етапи мого шляху розуміння поклоніння

«Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога».
(Псалом 42:6)
(пер. І. Хоменка)

Моє служіння в церкві можна розділити на три окремі періоди.

Від мого народження і до двадцяти п’яти років у нашій церкві переважно співали гімни. Ці об’єктивні пісні, написані у гарній поетичній формі, своїм глибоким змістом навчали нас доктрині.

У наступний період (від двадцяти п’яти до п’ятдесяти років) ми почали більше співати псалми – суб’єктивні пісні, що акцентують увагу на відносинах з Богом та іншими людьми. Відтоді основною частиною нашого репертуару стали пісні, що підкреслюють особистий досвід, емоції та самобутність.

Чи відчували ви у своєму житті будь-які серйозні зміни в стилях поклоніння або уподобаннях пісень? Що це за зміни? Чи знаєте ви, що стало причиною цих змін? Які почуття ви відчули в результаті? Це важливі питання, які варто ставити собі та обговорювати з іншими.

Під час кожного періоду свого життя я відчував і радість, і сум. Тоді це здавалося дивним, адже я не розумів, чому відчуваю ці протилежні почуття. У наступних Роздумах я поділюся тим, що зрозумів, коли ретельно вивчав найбільшу заповідь, яку ми знаходимо в Євангелії (Матвія 22:37; Марка 12:30; Луки 10:27).

ЩОДЕННІ РОЗДУМИ ПРО ПОКЛОНІННЯ