Не знаю, коли саме моє життя звернуло не туди, але я чекала на цю п'ятницю тринадцяте, тримаючи в голові (дуже цінну) думку про те, що має вийти обіцяний Лободою трек українською.
Потішно, що російською вона колись співала про русскій народний "трєтій Рім", а зараз і українською - з'являється Вог, Верхній Іст-Сайд та інші ознаки комплексу меншовартості заамериканізованості.
Для мене це виглядає як мова текстів стильних-модних міленіальських видань - чи то про моду, чи то про музику, чи - боже, збав - айті. Де на три слова англійською припадає одне українською.
Ніби виплеканий за увесь період проживання у невеликому містечку сором за себе і свою українську. І ось тепер ти з гордістю можеш вживати такі - возвеличувальні (ну авжеж ) словечка як хайп, гамериканські локації & видання і трусити айфоном (все є в куплеті), щоб виглядати як антипод до задавненої "провінційності", якої так хотілося позбутися.
Така непересічна і цікава історія
