Патологічні звичні дії є групою специфічних для дітей та підлітків порушень поведінки, в основі яких лежить хвороблива фіксація тих чи інших довільних дій, властивих дітям раннього віку. До патологічних звичних дій відносяться смоктання пальців, обгризання нігтів чи шкіри, висмикування волосся (трихотілломанія) тощо.
Як вони з’являються?
При стресовому навантаженні виникає віковий регрес до більш ранніх стереотипів (інстинктивних форм поведінки). Вони набувають гіперкомпенсаторний характер. Ці явища мають три ланки: центральне (відреагування, вирівнювання емоційного тонусу) і два періферічних (поведінкове та сенсорне). Цим досягається значний ефект обумовлення та звичності.
Схематичне пояснення того, як вони хроніфікуються та підтримуються патологічні звичні дії — у схемі нижче.
Отже, патологічні звичні дії — передумова ОКР, філогенетичний еквівалент або «погана звичка»? Остаточна відповідь на нашому курсі «Школа дитячого психолога»!
Стартуємо вже 24 вересня: https://seminarov.net/online/children
