політ технолога ✙

2021-07-12 10:01:22 Після обробки 99% протоколів ЦВК Молдови дає дані по парламентським виборам в країні. З розгромними 52% перше місце займає партія Майї Санду - "Дія і солідарність". Проросійські комуністи та соціалісти Ігоря Додона на другому місці - 27.3%. Третє місце займає соціал-демократична партія Ілана Шора. Партія Санду одноосібно формуватиме Уряд Молдови. Відкрити / Коментувати

2021-07-09 21:32:56 В стосунках України і США відбуваються часом дивні речі, які мають кілька тлумачень. Після заяви Держсекретаря Блінкена з переліком необхідних рішень, президент Зеленський демонстративно ветує одну з реформ прямо названих Блінкеном - закон про ВККС. Далі від Блінкена звучить цифра в 30% втрат ВВП України від корупції. Ставки підвищуються сторонами, Банкова намагається грати в "сильний зовнішній курс" і залучає на шахівницю КНР, вочевидь аби у Вашингтоні були більш м'які щодо усіх внутрішніх епізодів з українського політичного життя. Гра виходить в стилі "так, ми негідники, але ми свої негідники, отже будете нас терпіти".

Питання щодо того, наскільки КНР реально готові до того аби замінити Україні МВФ відкрито, звісно ж, ніким не ставиться публічно. Як сказав ще зовсім недавно міністр Кулеба, Київ і Пекін не друзі, і не вороги, а просто торгівельні партнери. Після минулих епізодів не дуже приємного змісту в першу чергу для самих китайців, навряд чи хтось у Пекіні зараз готовий дати Україні кредитування співмірне з МВФ. Однак саме ця ідея була би золотою акцією для української олігархії. Сукупні наслідки від подальшого процесу реформ підходять все далі до меж олігархічного консенсусу, усі пропозиції Вашингтона посунути Коломойського або Фірташа - все більш чутливі і гострі як для олігархії, так і для політикуму.

2016-2019 рік унікальні зовсім не поразкою Порошенка і перемогою Зеленського - це, попри усе, речі доволі рядові і опосередковані. Саме в ці роки починає складатися консенсус олігархів проти спроб інтеграції на Захід, точніше за продовження цієї інтеграції виключно в символічних формах - за реформи без змісту і тасування папірців. Ідея продовження реформ перестала бути просто ідеєю подолання впливу РФ у внутрішньополітичному сенсі.

Взяти гроші у МВФ означає виконати їх вимоги, що ведуть до звуження кормової бази груп впливу. Взяти замість цього гроші у РФ неможливо на даному етапі, вочевидь недовіра і скандальність такого кроку заважають навіть постановці питання. А ось кредитик з КНР був би добрим порятунком для української олігархії, адже ніякі реформи не потрібні.

Минулі два тижні стали індикатором загострення протистояння навколо Національного банку України, який так само хоч і побіжно згадував Блінкен у своїх заявах. Вихід з НБУ одразу кількох команд менеджерів з гучним грюканням дверима у вузькому контексті означають прямий конфлікт із Кирилом Шевченком, а в широкому - протест проти зриву співпраці з МВФ і внутрішнього тиску на персонал. Повернення ПриватБанку, вочевидь, стало справою честі для Ігоря Валерійовича Коломойського, а зробити цього неможливо без руйнування тієї моделі і тих команд, які залишилися в НБУ після Гонтаревої і Смолія.

Саме тому китайські гроші такі доречні українській олігархії зараз. Втім, повної готовності Пекіна їх надавати поки ми не бачимо, є радше акуратне промацування і обмін символічними заявами від Арахамії і книжками про Сі Цзіньпіня. Однак інтерес безумовно є.

І окремо хочу попередити людей, які хочуть звести питання впливу КНР до теми *а, ну це ще одні друзі Путіна*. КНР це такого масштабу слон, що їхня поява на нашому горизонті абсолютно непересічна річ навіть без контексту впливу РФ на Україну. І тлумачити ці знаки на обрії на предмет їх змісту нам доведеться ще довго. Відкрити / Коментувати

2021-07-09 11:44:46 Доповідаю ситуацію: Відкрити / Коментувати

2021-07-08 21:31:52 Саме тому я щоразу раджу Банковій закувати Деркача Кулика і їх друзів в кайданки, усе розслідувати і поставити правову крапку в цій історії, аби позбавити її характеру сенсації. Але робити все правильно схоже не дуже наш шлях останнім часом. Цей кошмар для українських дипломатів і спецслужб буде тривати доки влада не зробить усі висновки. Відкрити / Коментувати

2021-07-08 21:31:52 Найбільша проблема усіх історій про російське втручання у вибори під українським прапором, американські потуги Андрія Деркача і Рудольфа Джуліані полягає зовсім не в тому, що вони дійсно впливали на вибори в США. Проблема для України в тому, що усі українські елементи цієї історії будуть підійматися час від часу Росією в усі найпотрібніші їй моменти, по старим непроговореним епізодам будуть скидатися нові дані, створюватися сенсації щомиті, коли це нам буде дуже чутливо.

В TIME вийшла стаття про те як американський бізнесмен і засновник ЧВК Blackwater Ерік Прінс намагався зайти на український ринок ОПК і створити українську ПВК з ветеранів війни на Донбасі. Епізод був би звичайним, якби не детальне проговорення усіх епізодів про зустрічі Прінса в Україні з представниками влади, а особливо - про його зв'язок з Андрієм Деркачем і лобістом Андрієм Артеменком, позбавленим українського громадянства за участь в просуванні плану по офіційній передачі Криму РФ в коридорах влади США. Близькість Прінса до КНР, Джуліані і Деркача вкотре зробили будь-яку справу пов'язану з ним для України токсичною сьогодні. Стаття дивним чином з'явилася на тлі підготовки візиту Володимира Зеленського у Білий дім, перед якою росіяни вочевидь мали створити несприятливий інформаційний грунт. Що особливо важливо відмітити, хоча вона і стосується подій 2019-20 років, випущена саме тепер, при тому що контакти Деркача з Прінсом і інша частина важливих деталей були зафіксовані в американських медіа ще рік тому.

Автором матеріалу є кореспондент TIME Саймон Шустер, який так само засвітився в створенні досить неприємних для України епізодів в медіа. Зокрема, в одному з його матеріалів полк "Азов" було звинувачено в створенні загальносвітової мережі ультраправих терористів, де була відзначена шокуюча цифра про 17 000 іноземних громадян що пройшли війну на Донбасі нібито з цією метою. Безумовно, як потім виявилося ця цифра була із включенням російських громадян що воювали на боці сепаратистів, однак контекст був саме такий, що ці 17 тисяч - частина мережі радикалів створених українським бойовим підрозділом. На диво, в статті фігурував і коментар експерта Алі Соуфана, чиє медіа в 2020 році стало джерелом для розповсюдження чуток про участь новозеландського терориста з Крайстчерчу у підготовчих таборах Азову. У той же час, сам терорист ніколи про це не говорив, згадуючи лише про свій візит до України, але не про участь в таборах українських силовиків. Першоджерелом цих даних слугували саме заяви одного з ватажків ДНР Олексія Селіванова, причетного до проросійських структур в Україні з глибини 2000-х (між іншим, саме він від імені ЛНР мав допитувати Протасевича в Білорусі). Ці заяви перекочували у документи зі звинуваченням на адресу Азову в ультраравому тероризмі підписані рядом конгресменів Демократичної партії США. Власне, чергова російська спецоперація американськими руками.

Що додатково цікаво, перед візитом Держсекретаря Блінкена в Київ з подачі ексрадника Єрмака Ігоря Новікова було оприлюднено скандальну стенограму переговорів Єрмака з Джуліані. Вона кидала тінь на українське керівництво перед візитом нової команди Байдена, звинувачуючи ОП і Зеленського в співробітництві з Джуліані. Попри те, що сама стенограма сплила на сторінках BuzzFeed, ще взимку 2021 року була інформація що саме видання Шустера - TIME отримала її в розпорядження. Оприлюднення в такий чутливий момент не може бути випадковим, і вочевидь є частиною великого плану по обриву усіх дротів між Києвом і Вашингтоном з боку РФ.

РФ буде топити українське керівництво перед Республіканською партією, піднімаючи теми про Байдена в Україні і його сина, РФ буде топити українське керівництво перед Демократами піднімаючи теми про співробітництво українських політиків із Джуліані і Деркачем. На виході - система контролю зовнішньополітичних потуг Києва в обох випадках, за будь-яких умов, хто б не переміг у Вашингтоні на виборах. Відкрити / Коментувати

2021-07-08 10:32:07 РНБО ввели санкції щодо 100 підсанкційних для США осіб-громадян України. Ще 27 лишилися без уваги РНБО.

Лише повний список підсанкційних прояснить реальну картину.

https://www.pravda.com.ua/news/2021/07/7/7299691/ Відкрити / Коментувати

2021-07-07 20:46:25 Ми живемо в унікальний час, коли в один день у стрічці новин поряд знаходяться новини про те як Давид Арахамія заявляє про спорідненість Слуги народу і Комуністичної партії Китаю, що перетинаються з новинами де Володимир Зеленський просить у НАТО чіткі критерії вступу і питає чому ми ще не там. Дійсно, а чому ми ще не в НАТО, адже у нас є навіть віце-прем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, яка ходить на презентацію книжки про державне управління Сі Цзіньпіня. Вочевидь, на Банковій сподіваються що українських новин про дружбу з КНР що раптово впала нам на голову ніхто не прочитає, тим більше у посольстві США чи інших партнерів по НАТО.

Тим не менш, український порядок денний у США якось формується і ми не можемо сказати що це результат спрямованої діяльності Банкової. Сьогодні Держсекретар США Блінкен прямим текстом озвучив нам домашнє завдання, яке було би добре виконати перед візитом Зеленського до Білого дому. Прості п'ять пунктів, які звісно ж вигадав не Блінкен, а задовго до нього. Однак Україну увесь час доводиться штирхати під бік і нагадувати, мовляв осьо осьо і осьо нічого не робиться. Усі пункти знайомі, кочують з заяви в заяву, і те що Держсекретар особисто змушений їх ще раз озвучити вочевидь натякає нам на відсутність прогресу. Від нас хочуть реальної і адекватної судової реформи, ухвалення законів про реформи в ВРП та ВККС, інституційної незалежності НАБУ і САП і відбору їх керівників за адекватним прозорим конкурсом (привіт недавнім спробам Слуг усадити в крісло очільника САП свого нардепа Костіна), повноцінної реформи корпоративного сектору, реформи СБУ і реальних вироків в судах по корупціонерах, адже жодного досі немає, як зазначив Держсекретар. Абсолютно усе звучало як пріоритетне для США вже раніше, але ми як завжди робили красиву міну.

Скоріше за все Банкова на цей перелік зробить великі очі і вдасть, що вперше чує або ж все вже в процесі. Але ніякої м'якої розмови в Білому домі не буде, для неї просто немає підстав. Окрім цього усього, за даними Дзеркала тижня, невдовзі до України США надішлють послом Джорджа Кента. Він особливо цікавий тим, що вже працював в посольстві США в Києві очільником політичного директорату і де-факто був архітектором ідеї з системою антикорупційних органів. Реалії в яких протікала діяльність посольства США в Києві в 2014-16 роках, з виробленням карти реформ і протидії спробам все відкотити назад - значною мірою справа рук Кента. Надмірний акцент на самих лише антикорупційних ініціативах і некритична оцінка їх точки зору не дуже обнадійлива річ, але Кент точно не прихильник тієї сумнівної вертикальної системи яку в Україні прагне збудувати Банкова. Врешті-решт, Арахамія пообіцяв запозичувати досвід КПК як-ніяк.

Тому цей місяць стане для Банкової вирішальним у динаміці ставлення США до Києва. Якщо вони заграються із дружбою з КНР і оминанням уваги підсанкційних осіб - буде погано. США, до речі пояснили РНБО, що ніякі документи для того аби ввести санкції проти Коломойського нікому не передають - мовляв у України достатньо доказів ось і вводьте самі за своїми епізодами. Це ще раз маркує дії Банкової яка усіма силами не хоче здавати свого олігархічного друга американцям, постійно вигадуючи проволочки на цьому шляху аби затягнути процес. А він усе одно невідворотний. Відкрити / Коментувати

2021-07-07 13:24:38 Походу на осінь доведеться готуватися стояти на Банковій з прапорами Тайваню.

https://nv.ua/ukr/amp/arahamiya-zayaviv-pro-spilni-principi-slugi-narodu-i-komunistichnoji-partiji-kitayu-50169861.html Відкрити / Коментувати

2021-07-06 20:57:48 У травні 2021 року секретар РНБО України Олексій Данілов заявив, що Україна розгляне питання санкцій проти Ігоря Коломойського, як тільки отримає від американської сторони відповідні документи щодо санкцій уряду США проти українського олігарха. ZN.UA поцікавилося у Посольства США в Україні, чи надсилав уряд США відповідні документи українській стороні, а якщо ні, то з яких причин цього ще не зроблено?

У відповідь на наш запит, посольство США повідомило наступне:

по-перше, "відповідно до чинних регуляцій, Сполучені Штати не надають спільних пакетів документації, що використовується, при впровадженні санкцій проти корупціонерів у США";

по-друге: "пан Коломойський - громадянин України, який вчинив більшість своїх корупційних дій в Україні проти української компанії, а українські правоохоронні органи мають усі повноваження розслідувати ці злочини з метою притягнення пана Коломойського до відповідальності за будь-які злочини, які він, можливо, вчинив".

Тож, висновок один, небажання РНБО накладати санкції на Коломойського в Україні не продиктоване жодними зовнішніми чинниками.

Джерело:

https://zn.ua/ukr/POLITICS/posolstvo-ssha-v-ukrajini-derzhdep-ne-maje-nadavati-kijevu-zhodnikh-dokumentiv-shchodo-sanktsij-proti-kolomojskoho.html Відкрити / Коментувати

2021-07-06 15:40:51 Виявляється, 30 червня міністр транспорту України Кубраков таємно підписав з міністром комерції КНР міжурядову угоду щодо будівництва інфраструктури в Україні китайцями. Китай названо стратегічним партнером, надано йому можливість будувати об'єкти інфраструктури стратегічного рівня.

Ось ці великі інфраструктурні проекти здебільшого є парасолькою для загону країн в боргові ями перед Китаєм, чим він активно послуговується в країнах Африки, Азії та навіть в Австралії. По суті, це ширма для заходу китайської стратегічної корупції в Україну. Про особливу "любов" КНР заходити через інфраструктурні проекти відомо багато, і ми в Центрі політичних студій "Доктрина" писали про цю рису як особливу характеристику КНР в нашій недавній аналітичній записці про стратегічну корупцію.

Чому наша найкраща в Світі влада вирішила брати небезпечні китайські гроші, які призводять до руйнування національних суверенітетів і економічної самостійності? Вочевидь, тому що це альтернативний шлях такому неприємному для Банкової Міжнародному валютному фонду з його правилами і змінами.

Специфіка китайських грошей проста - дають здебільшого без якихось умов про введення ринкових правил урядування, без очистки банківського сектору, взагалі без жодних умов до політикуму і економіки країни, якій вони дають кредит. МВФ, натомість висуває цілу купу умов спрямованих на посилення ролі ринкових механізмів, словом примушуючи політичні еліти до економії, ускладнюючи механізми виводу коштів з економіки наліво і звужуючи кормову базу нелоброчесного політикуму.

Словом, і КНР, і МВФ вам готові дати грошей, але МВФ зацікавлені аби ви були в змозі їх повернути, тому дають їх під конкретні і чіткі умови. КНР готові дати практично в будь-якій ситуації, і зацікавлені навпаки, аби ви дійшли до боргової ситуації і віддали борги активами, мостами, портами, аеропортами тощо. Словом, МВФ тут виступає як прототип банку, а КНР - як ломбард. Надання кредитів без особливих умов мало би насторожити дебілів з влади, але на те вони і є дебілами.

Зверну вашу увагу і на минулотижневий вал звільнень у НБУ. Звільнялися цілими департаментами управлінці середньої ланки, зокрема ті хто займався питаннями перегляду правил рефінансування банків. Звільнялися передусім ті, хто своїми руками кришив рефінанс як модель виводу коштів платників податків на відшкодування вкраденого з банківських вкладів ділками. Цей вал звільнень можна окреслити як політичний протест працівників Нацбанку проти політики керівництва НБУ і влади взагалі. Цим самим, вочевидь, нам давали сигнал щодо того, що влада лише імітує співпрацю з МВФ. І дійсно, обіцяний ще влітку 2020 року Кирилом Шевченком транш так і не наступив досі. Хоча реляції що ось-ось він буде постійні.

Спершу провал співпраці з МВФ, тепер ми запускаємо в Україну пастися на великі проекти Китай. МВФ насправді був інструментом який маркував наш заплив до Західного світу, якщо ми відмовляємося від цього методу, то по суті і модель існування у нас буде все далі від запланованої у всіх цих стратегіях реформ. В ході візиту Держсекретаря США Блінкена саме виконання критеріїв МВФ було окреслено як синонім відповідності реформам потрібним для співпраці зі США. А тепер зранку секретар РНБО Данілов заявив ще і що зовсім не США, а чомусь Велика Британія є головним стратегічним партнером України. Добре, що прямо не сказав про Китай.

Дуже круто, пане Зеленський. Янукович теж встиг побавитися не лише з російським, але і з китайським вогником. Результати ми усі пам'ятаємо. Відкрити / Коментувати