Багатогранна модель внутрішньої стійкості Мулі Лаада У 90 - х | Твоя психологія ❤️

Багатогранна модель внутрішньої стійкості Мулі Лаада

У 90 - х роках ізраїльський професор Мулі Лаад розробив інтегративну модель психологічного коду, для виживання людини після сильного стресу.

За статистикою тільки у 10-20% травмованих людей проявляється тривала дезадаптивна стресова реакція - ПТСР (або посттравматичний стресовий розлад). Як же долають травму решта 80-90%?

Лаад з командою опитали безліч людей і дійшли висновку, що ми серйозно недооцінюємо ресурси людської психіки. Свою модель Моллі Лада назвав BASIC Ph. Він описав шість основних каналів, кожен з яких допомагає вийти з кризової ситуації.

1. Віра
2. Емоції
3. Спілкування
4. Уява
5. Розсудливість
6. Фізична активність
Розглянемо більш детальніше кожен з них.

Віра.
Цей стиль пов’язаний з вірою в Бога, вищі сили, вірою в іншого або навіть вірою в самого себе і свої переконання.

Емоції.
Емоційний стиль пов'язаний насамперед із усвідомленням власних почуттів та їх визначенням .
А також з вираженням емоцій через спілкування, обмін, танці, живопис, скульптуру, музику .

Спілкування (соціальність).
Зв'язок, спілкування з іншими людьми (друзями, членами сім'ї, фахівцями).

Уява.
уява - корінь нашої творчості. Воно дозволяє нам чекати, бути інтуїтивним та гнучким. Дозволяє змінюватися, шукати рішення у світі уяви.

Розважливість (когніції).
Цей стиль дозволяє нам розраховувати на нашу здатність міркувати логічно, оцінювати ризики, вчитися новим речам, планувати заздалегідь. Когнітивні стратегії включають збір інформації, вирішення проблем, самоорієнтацію, внутрішню розмову або складання списків дій та переваг.

Фізична активність.
Фізичні, тілесні методи боротьби зі стресом. Цей стиль включає релаксацію, вправи та фізичну діяльність взагалі.

Кожна людина у дорослому віці має свій особистий набір стратегій подолання. Наприклад, ми можемо вдаватися до емоцій чи уяви набагато частіше, ніж до фізичної активності, і навпаки. Одні канали можуть бути надмірно використані, інші практично не задіяні. І це працює, але не завжди. Часто людина «буксує» на одному місці, до нескінченності використовуючи один і той же метод власного володіння, не просуваючись ні на крок уперед і нічого не змінюючи в ситуації.

Тому, потрібно визначити свої сильні якості та розвивати ті, які не розвинуті, навіть якщо з початку здається, що вони не працюють.

Інна Тучкова