Щоб усвідомити глибину тієї прірви, яка утворилася між двома світами — українським і рашистським, достатньо почитати листи, які діти пишуть своїм військовим.
Вони зовсім не усвідомлюють заради чого їх батько, брат чи сусід воює в Україні. Бажаючи їм «пабєди в нільохкіх баях за пабєду», вони називають їх «захисниками Родіни»
Якутський учень 5 класу з Алдани бажає рашистському окупанту, тут, у нас в Україні, «швидкого звільнення ЇХНЬОЇ землі від ЗАГАРБНИКІВ»! Це ми загарбники своєї ж землі???!! Не знаю що у них там з географією, можливо самонадіяно надрукували підручники за 3 дні, а в Якутіі ще не знають, що щось пішло не так..
Доречі, про «надрукували». Таких однакових листів, поспіхом кинутих в окопах орками, безліч. Вони вписані в пустографки на надрукованих аркушах, бездушно, «о пріродє, о погодє, о пабєдє..»
А от
