Марафон Насправді, той факт, що вже більше як 90 днів вся у | Flow | Юра Гнатюк

Марафон

Насправді, той факт, що вже більше як 90 днів вся увага світу прикута до України, мене особисто дивує. Я думав, що їх цікавість протриває максимум декілька тижнів. А про лендліз, чесно, і мріяти не доводилось.

Однак інформаційні хвилі дуже мінливі. Тому те, що спочатку усі країни захоплюються, підтримують та обожнюють Україну, а з часом деякі з них починають шукати прагматичні та легкі рішення, на жаль, природно та очікувано.

Власне, це «з часом» і настало: критика, «ідіотські пропозиції миру», не завжди втішні новини з фронту, окремий дебілізм окремих людей, а також продумані та проплачені вкиди спричиняють емоційні гойдалки, апатію, страх та відчуття безсилля.

Інформаційний фронт – це надважливий напрям війни. Тому нам всім потрібно вчитись захищатись на ньому та піклуватись про свій ментальний імунітет. Бо вкиди, маніпуляції та провокації будуть лише посилюватись, і вони будуть з’являтись у всіх можливих проявах, темах та варіаціях.

Як внутрішніх:
— зрада на фронті;
— дефіцит: пальне, сіль, гречка, здоровий глузд...;
— ріст цін;
— курси валют;
— політичні баталії та ігри.

Так і зовнішніх:
— білорусь вступить у війну;
— затримка постачання зброї та введення ембарго;
— буде новий наступ на Київ/Харків/Чернігів/Суми.
— придністров’я;
— скасування допомоги для біженців;
— ядерна зброя.

У нас війна – легко не буде. Економіка в реанімації, тому з деякими речами доведеться зачекати. Колись настане день, і українці зможуть повернутись назад у свій дім, але ми ніколи не зможемо повернутись в 23 лютого 2022 року. І це варто усвідомлювати.

Тому дуже важливо піклуватись про свою інформаційну гігієну, тримати розум холодним, та налаштовуватись на довгий марафон, щоб мати змогу його пройти та не з’їхати з глузду — потрібна емоційна стабільність.

Розумію, що це не просто, бо психіка кожної людини має ресурс та запас міцності. Хтось більш готовий та загартований, а комусь набагато важче.

Ніхто не вчив звичайних людей жити у період війни, але так сталось, і на долю цілої нації випало таке випробування. Тому нам потрібно призвичаїтись психічно, загартовуватись та налаштовуватись на марафон. Так, на усвідомлення цього потрібен час, і цей дорогоцінний час нам всім кожного дня дають Збройні Сили України. Тому ті, хто в тилу: давайте не розчаровувати їх, ставати морально сильнішими, ну і продовжувати нарощувати допомогу нашій армії.