100 днів війни Із такою темою сьогодні усім в KindGeek прийш | Flow | Юра Гнатюк
100 днів війни
Із такою темою сьогодні усім в KindGeek прийшов мій лист. Ділюсь з вами його скороченою версією, яка, на мою думку, може бути цікавою, особливо тим хто працює в #ІТ індустрії.
Сьогодні рівно 100 днів з моменту початку повномасштабної війни.
Колись настане день, і ми зможемо повернутись до мирного життя, але ми ніколи не зможемо повернутись в 23 лютого 2022 року.
Життя в мирний час – це багато в чому гра в імітацію. Мирний час дає можливість для маневрів, підмін понять та маніпуляцій, помилок, які складно помітити і легко можна приховати чи подати, як правильне рішення, або ж просто згладити. Війна ж не дозволяє жонглювати десятками різними масок нашої особистості, вона оголює нашу суть, показує нас без прикрас – справжніми, не дозволяє видавати бажане за дійсне.
Ці дні змінили життя кожного з нас. У кожного свої висновки та виклики.
Проте, як на мене, головний висновок цих ста днів – те, що це власне тільки ПЕРШІ 100 днів війни. Будуть наступні. І нам потрібно налаштовуватись на довготривалу боротьбу та перебудовувати свою поведінку, цілі та звички відповідно до об’єктивної реальності. А саме: не зупинятись та продовжувати нарощувати допомогу ЗСУ.
Останнім часом Антон та я досить тісно спілкуємось та співпрацюємо із ЗСУ по ряду проєктів. Окрім конкретних результатів, це також дозволяє нам виходити за межі своєї інформаційної «бульбашки». Та з першоджерела розуміти, які тектонічні зусилля та мужність щодня проявляють наші воїни.
Ніхто з нас не сумнівається в перемозі України. Єдине питання в тому, якою ціною ця перемога нам дасться. І ми повинні пам’ятати про те, що ми відчуваємо безпеку в деяких містах і маємо змогу працювати, є реальним тільки тому, що кожного дня гинуть наші солдати, захищаючи нас. Тому до перемоги ми повинні поставити їхні інтереси вище своїх.
На жаль, наша економіка в реанімації, і з деякими речами доведеться зачекати. За даними статистики сайту Rabota-ua, на 1 вакансію в середньому приходить 190 резюме. На Work-ua співвідношення схоже – 1:172. Тобто потреба у роботі в 5 разів більше перевищує пропозицію. Ці дані наглядно демонструють те, наскільки нашій галузі пощастило в порівнянні з ситуацією в країні загалом.
Ми повинні цінувати це. Також з спілкування з фондом «Повернись Живим» ми розуміємо, що суми, які отримують благодійні фонди, різко зменшуються. Люди втомлюються, а велика їх частина, яка без роботи, просто втрачає можливість допомагати фінансово ЗСУ. Тому ми вдячні кожному та кожній, хто відраховує % від своєї винагороди, на потреби Армії. Ви великі молодці. Ці гроші рятують життя.
Також, як ви знаєте, Національний банк України через війну (+ зловживання частини наших громадян) та для втримання фінансової стабільності країни відпустив готівковий курс долара, водночас залишивши фіксованим курс продажу для експортерів. Можна довго дискутувати про правильність таких методів, проте для цього потрібно мати повноту інформації. Звичайно, це не може подобатись експортерам, бо це спричиняє розрив в ціні між купівлею та продажем долара. І ми надіємось, що ці обмеження найближчим часом знімуть, проте, це воєнний час, і нам соромно за компанії нашої індустрії, які стимулюють своїх працівників реєструвати рахунки за кордоном, тим самим зменшуючи потік валюти в Україну, що в свою чергу зменшує податкові надходження до бюджету, які так потрібні нашій армії.
Звичайно, можна сказати, що це вибір та совість кожної окремої людини та компанії. Однак для нас це питання віри у свою країну та питання цінностей. Як і повідомляли на початку війни, за ці сто днів власники компанії жодного разу не виплачували собі зарплати/дивіденди, а весь прибуток перенаправляли на потреби захисту нашої країни.
Ми віримо, що ви розділяєте наші цінності, ми вдячні вам за вашу роботу! Будь ласка, бережіть себе та своїх близьких, продовжуйте робити те, що вмієте робити найкраще. Кожен на своєму місці, зараз це дуже важливо для України, бо кожна така доконана дія – це наш крок до перемоги!
Разом до перемоги!
Слава героям України!
Слава ЗСУ!
