Чому загальнонаціональна соціологія «не б’ється» з реальними р | Юрій Сиротюк

Чому загальнонаціональна соціологія «не б’ється» з реальними результатами виборів «в полі»?

Якщо ви порівняєте показники останніх соцопитувань з результатами крайніх довиборів до ВРУ, то помітите що їхні результати істотньо різняться.

Рейтингоносні партії, показники яких ростуть в соціології, отримують мізерний режим в полі.

По-перше, «нові проекти» з намальованим рейтингом чомусь не беруть участь у довиборах. Хоча це і є головне завдання партії. Пояснення просте - віртуальний проект не здатний боротися в полі (бо структур, ні навичок політичної боротьби не мають). Тому чекають щоб продати дутий рейтинг спонсорам на наступних виборах.

Бо легше продати повітря з олігархічних каналах, ніж мобілізувати всю партію (якої і не існує) хоча б на один округ.

Друге. Влада, попри те, що позірно зберігає соціологічну першість, втратила здатність перемагати чесно в рівній конкурентній боротьбі. Франківськ і Черкаси - це піррові перемоги слуг. Вони ще можуть через коліно нагнути і переламати якийсь округ, але в загальнонаціональній кампанії це буде не можливо.

Треттє. Спроба подати основним конкурентом влади політпроекти з дутими рейтингами, а водночас з захмарними антирейтингами, завжди ведуть до поразки.

Олігархічний проект Порошенка не здатен перемагати через свій вбивчий антирейтинг. Тому кандидатка від ЄС мусила зніматися з виборах на Франківщині, а Роман Сущенко попри колосальний ресурс зазнав фіаско на Черкащині.

Четверте. Дуже рано хоронити ідеологічні проекти. Як виявилося, «Свобода» що на Заході єдина була здатна давати бій адмінресурсу і баблу, що на Черкащині, де рейтинг «Свободи» на крайніх довиборах зрівнявся з рекордним результатом 2012 року.

Тому рейтинги рейтингами, а практика свідчить про справжні політичні розклади, реальних гравців та реальних політичних бійців, які нині здатні нав’язати бій щоб завтра перемагати.