Ми пам’ятаємо! 16 лютого 1968 року помер геніальний поет Євген | Юрій Сиротюк

Ми пам’ятаємо!
16 лютого 1968 року помер геніальний поет Євген Маланюк.
«Я – кривавих шляхів апостол» писав українець, що в час холуйства і плебейства, зрад, поразок і колаборацій кликав націю до помсти, величі і боротьби
ДОБА
І пустиня прийшла. І шукає брат брат,
І гукає з нас кожен в туман, в самоту,
А епоха дзижчить, як бризантна граната,
І прострелює млу, і влучає в мету.
Бомбоносних ескадр впокоряючий клекіт,
Невмолима жага пожадливих ескадр.
І ревуть з-поза гір батареї далекі,
І рокованим дійством бушує Театр.
Наша юність – палка, наша юність – грозова.
Ураганна, гарматна, шрапнельна весна, -
Задудни нам походом і вибухни знову,
Динамітом нещадним пекучо-ясна!
Щоб крізь дим і вогонь, мимо скреготу смерті,
Мов по трупах років, перекрочить добу,
Щоб не зрадило серце, щоб віддих упертий
Ще останнім зусиллям вдихнув боротьбу.
І прийняв її жар, як належну заплату,
Як заслужений дар від воскреслих століть:
Нашу юність палку, нашу юність крилату
Нам ще раз пережити, обернену в мить.
10.ІІІ.1940 (с)Євген Маланюк