Гармонія – грец. αρμονία ≈ зв'язок, порядок; лад; злагодженість, відповідність, стрункість.
Емоційно-чуттєвий стан спокою, радості людини. У філософсько-естетичному сенсі – узгодження різнорідних і навіть протилежних (конфліктних) елементів, злагодженість цілого, що народжується від поєднання протилежних за якістю сутностей.
У музиці – приємна для слуху злагодженість звуків, милозвучність. Також у грецькій міфології була богиня Гармонія.
Приклади:
• Життя діалектичне. Ви не можете завжди бути щасливими, оскільки тоді щастя втратить все своє значення. Ви не можете постійно бути в гармонії, оскільки тоді ви не знатимете, що таке гармонія.
• Щоб бути в гармонії з іншими, потрібно бути в гармонії із собою.
• Душа жадає гармонії, а життя дисгармонійне.
