Зай, це андеґраунд

2022-12-18 21:41:58 Докуривши недопалок слова
Я не сказав головного.

Я побоявся відмови.

Обійнявши твій запах неспішно
Втішаюсь думкой «боятись не грішно».

Я сам себе наїбав.

Мовчання правді як рідна сестра,
З часом все стане на свої місця. Відкрити / Коментувати

2022-11-30 19:44:06 У мене в кишені кисню пачка,
На столі скурена горстка любові,
Я сам для себе літня заначка,
Я сам для себе сто пудів солі.

Місяць тихенько краде секунди життя,
Я ж конвертую свій час у гроші.
Емоції десь на глибині дна,
Буває й стакану хочеться волі.

Але...
До бога під юбку, чи чóрту за пазуху?
І наче все навколо до болі чуже.
Проте я дістаю з кишені кисню пачку,
І на обкладинці бачу фото твоє. Відкрити / Коментувати

2022-11-28 15:32:09 Ти приймаєш рішення підкидуючи монету. Я розписую квадрат Декарта. Зрозумій, ми різні. Відкрити / Коментувати

2022-11-19 23:31:06 Системне "привіт",
системне "як справи?",
системне "цілую",
системне "до завтра".

Сюди ж "ти красива", "не зустрічав такої",
А де в цьому сила? Де правда?

Сумнівно доволі.

І все поверхнево, по колу
без суті.
Поверхневі розмови, скляні усмішки.
Забуті відвертості...

Хочеш достукайся, але там порожньо. Відкрити / Коментувати

2022-11-14 10:12:31 Тобі ніхто нічого не винен. Навіть якщо пообіцяв. Навіть якщо кров'ю розписався. Навіть якщо так в Біблії написано.

Не старайся виправдати чиїсь очікування. Ти відповідаєш за свої емоції, а не емоції інших людей.

Не виправдовуйся. У твоїх дій та бажань є своя мотивація. Ти не пусте місце. Відкрити / Коментувати

2022-11-13 00:04:47 Сідай.
Помовчим.
Ось тут, напроти мене.
Душа кричить? Напевно сум океаном лине?

Я не стану нічого питати, за тебе скажуть все очі твої. Відкрити / Коментувати

2022-11-09 23:10:08 за гроші ти купиш житло, але не дім;
за гроші ти купиш годинник, але не час;
за гроші ти купиш ліжко, але не сон;
за гроші ти купити їжу, але не апетит;
за гроші ти знайдеш найкращого лікаря, але не здоров'я;
за гроші ти купиш страховку, але не безпеку. Відкрити / Коментувати

2022-11-06 18:27:49 «Капуцин, що кормить кота».
Адольфо Баччи.

Вже не так страшно вмирати,
Як дивлюсь не те, що дехто називає життям;

Вже не так страшно мовчати,
Як чую те, що дехто незнає ціну словам;

Вже не так страшно пробачати,
Як пам‘ятаю те, скільки просив пробачення сам;

Але людина - не істота без волі,
Людина сама обирає свій стан.

P.S.:
Доречі, по одній із версій саме напій «капучино» вигадали капуцини, бо додавали до кави молоко, щоб очистити від диявольского впливу на людину. Відкрити / Коментувати