чорно-біло-блідинна картина лишається з заходом сонця, була ці | змінюй

чорно-біло-блідинна картина
лишається з заходом сонця,
була цінною кожна хвилина
у мареннях мóго масонця.

тло із білих шпалерених стінищ
і волосся темніше зіниці.
«чи ти справжність сьогодні зустрінеш
на провулках духовной столиці?»

теплота і цей пульс оксамиту
малював на тілах візерунки.
не на мисах із цілого світу
тре шукати усі порятунки.

код вже поруч, тримає за руку
під, на запах терпким, покривалем,
що плекає на скорую злуку
наших тіл попід світлим кришталем.