- Щось ти завжди з кавою, - якось ранком звернувся до мене оди | Back to school in your 30s

- Щось ти завжди з кавою, - якось ранком звернувся до мене один з одногрупників.
- Подякуй, що не зі стопкою горілки.
“Тоді б все мало більше барв. Ще дізнаєшся згодом”. Це вже подумки.
Другий тиждень закінчився. Досі адаптуюсь. Навіть попри те, що половину предметів мені перезарахували, 4 дні на тиждень у мене пари на 8:30. Я не можу бути єдиною, хто вважає, що 8:30 це середина ночі! Я зрозуміла, що карма існує. 5 років роботи на себе дозволяли мені розпочинати день не раніше 11ої. Якщо я прокинулась, а на вулиці ще темно, то це тому, що я задрімала вдень і, власне, ВЖЕ темно. Без винятків. Я успішно 5 років зловтішалась над друзями, бо вони щоранку стоять в заторах або в утрамбованому метро. Час розплати настав. І набігло багато відсотків.
Вздовж дороги з метро в мій універ, окрім точок з кавою і цигарками, п’яницями, що сплять на газоні (щасливі!), стоять сектантські прилавки (бо має бути дайверсіті). Перший - щось типу вчення біблії. Суті не знаю, але над їхнім столиком з буклетами, де можна прийняти “порятунок душі” за 50 грн., висить напис “Коли настане стражданням кінець?”. 8:20, а я вже втомлена, що ви знаєте про страждання? Інший сектантський прилавок з написом “Пройдіть тест на стрес”.
Темою другого тижня для мене стала ще одна різниця між мною і 17річними, яку я раніше не помічала.
Тему статевого дозрівання багато мусолять, є спеціальні книжки для дітей і для батьків. Вони вчать як це грамотно подати, щоб не травмувати дітей, але при цьому м’яко попередити, що їх чекає найволохатіший і найприщавіший період життя. А те, що буде далі, чомусь не обговорюється. Вважають, що з гидкого каченяти перетворюєшся на прекрасного лебедя чи сокола, чи що там ще неприродного відбувається з качками. І всі живуть з думкою “От я став нарешті лебедиком чи соколиком і так назавжди залишусь. А потім помру.” А між тими подіями ніяких етапів.
Мій організм розповів мені багато цікавого після 25. Ти думала, що при гормональних змінах в 12-17 можуть початись різкі зміни настрою? Тут така тема… Тобі забули сказати, що вони не закінчаться. Ніколи. Твоя шкіра завжди була певного типу і до 30 ти обрала собі лінію дорогої косметики для догляду за нею? На жаль, вчора вона вирішила, що загрузла в рутині і хоче робити щось інше. Бути сухою, наприклад. Було жахливо коли пам’ятні дні збільшення і зменшення пропорцій тіла забувались? Тож тепер твоє тіло збирає фотоальбом у вигляді розтяжок в пам’ять про ці чудові часи. Спекотно? Можна відкрити вікно. Стало холодно? Можна одягти светр. Знову спекотно? Тобі 30, ти назавжди втратила терморегуляцію свого організму, змирись. Раніше ти жила сьогоднішнім днем і не замислювалась про здоров’я? Забудь. Тепер атмосферний тиск, положення зірок, повний місяць, магнітні поля, ретроградний Марс і ще біс зна що, визначає твоє самопочуття. Провівши лікарський консиліум з однолітками виявилось, що я в цьому не унікальна.
Може здатись, що мені 150 і я розвалююсь на шматки. Але ні, я займаюсь спортом, я гарно харчуюсь і майже не хворію. Але якби я раптом, уся така здорова і бадьора, забула, що мені 30, то універ би швидко про це нагадав.
Наприклад, мої руки не витримують крейду. Після того, як я пишу на дошці, мої руки до кінця дня на дотик як старий сувій Тори. Тільки всередині першої пари, я відчуваю, що у мене заводиться організм. Як ретроавтомобіль, що заводились ручним стартером. Мова викладача стає все менш розбірливою, а бурчання в черевній порожнині стають все більше схожі на слова на тему “мене не розбудила, а сама пішла на роботу?”. І так ще хвилин 20, написане на дошці поступово втрачає усілякий зміст. Уклінно дякую любий ШКТ.
Якось я побачила як мій одногрупник допиває літрову пляшку Пепсі перед першою парою. Боюсь, що зараз мене від такого нудило б кров’ю.
До кінця третьої пари я починаю толерувати події навколо і втягуюсь в процес навчання. Рівно тоді, коли це перестає бути актуальним. І от вже треба їхати працювати. “Пройдіть тест на стрес” каже напис на зворотному шляху. “Коли ж настане стражданням кінець?” каже другий. Та нема у них кінця, у них буває тільки початок.