![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Кожна людина пише свою, унікальну книгу життя. Але 550 українських дітей так і не допишуть цю книгу, бо їхні життя відібрали російські загарбники під час повномасштабного вторгнення.
Експозиція, яка відкрилася сьогодні на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні», передає це відчуття обірваних життів саме так – книжками: обпаленими, розстріляними, понівеченими.
Захід організувала радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук. Участь також узяли: міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, координаторка системи ООН в Україні, гуманітарна координаторка Деніз Браун та інші представники міжнародних організацій, очільники й представники агенцій ООН в Україні, посли та урядовці.
Ця болюча експозиція присвячена Міжнародному дню безневинних дітей – жертв агресії, який відзначають у всьому світі щороку 4 червня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року.
Ми в Україні завжди давали собі слово, що наші жертви ніколи не стануть статистикою, не будуть «просто цифрами». Однак деякі цифри все ж важливі, бо вони красномовно свідчать про те, що буває, коли світ зволікає з підтримкою.
Адже українські діти почали гинути ще в результаті перших російських нападів – із 2014 року. Загалом за 10 років російської агресії в Україні обірвалося майже 800 дитячих життів…
Чи могли ми уникнути цих втрат, якби міжнародна спільнота ще у 2014-му зрозуміла масштаб російської загрози? Якби війну не називали конфліктом? Чим вимірюється ціна дитячого життя?
Тому я вкотре звертаюся до міжнародної спільноти: допоможіть нам урятувати наших дітей! Ми не можемо вимірювати ціну їхніх життів вартістю ППО. Нашим дітям потрібен порятунок.
Цей порятунок – захищене небо.
Цей порятунок – покарання для їхніх убивць.
Цей порятунок – визволення з російського полону 19 тисяч викрадених дітей.
Цей порятунок – зупинення агресії. Щоб страшний лічильник обірваних життів зупинився.
