так, мені соромно це визнавати, але до минулого місяця цього року рей бредбері мене абсолютно не обходив: звичайно, я знала, хто це і що він зробив для літератури, але не сказати б, що шкільна програма посіяла в мені сильний інтерес до нього, а в самої взятися почитати якось руці не доходили. потім моє зацікавлення химерною прозою і лавкрафтом набуло надзвичайних обертів, і, звичайно ж, ім’я бредбері в обох темах досить часто фігурує. він навіть листувався із дерлетом з приводу мемуара соні і тісно товаришував із блохом, ну як мені повз такої людини пройти, ну? а тут і геловін на носі, тому до рук мені потрапила його книга із «шекспірівською» назвою – «щось лихе насуває».
#грибрецензує
