2023-03-25 10:52:58
Швидка послідовна інтутбація використовує швидкодіючі індукційні агенти та міорелаксанти для створення оптимальних умов для проведення інтубації та забезпечення швидкого контролю над дихальними шляхами.
ШПІ передбачає, що пацієнт має високий ризик аспірації шлункового вмісту і тому включає в себе ліки та техніки, що дозволяють мінімізувати цей ризик.
Загальний підхід до ШПІ складається з послідовності 7П:
• Підготовка
- Оцінка пацієнта на наявність анатомічних ознак та клінічних знахідок, що вказують на те, що пацієнт може мати труднощі з інтубацією та вентиляцією мішком Амбу.
- Створення плану ведення дихальних шляхів, включно з запасними варіантами, виходячи з клінічного сценарію.
- Підготовка обладнання та медикаментів.
• Преоксигенація
- Преоксигенація потоком чистого кисню через маску 40-60 л/хв протягом хоча б трьох хвилин та подальша пасивна преоксигенація через високо поточні носові канюлі є рекомендованою для всіх пацієнтів в яких планується ШПІ.
- Це створює кисневий запас в легенях, крові та тканинах, що дозволяє пацієнту толерувати довші періоди апное без десатурації.
- Незважаючи на це, сатурація в дорослих пацієнтів з гострими захворюваннями, ожирінням, вагітних жінок ближче до кінця третього триместру падатиме нижче 90% навіть якщо ідеальна преоксигенація досягнута.
- Час десатурації в невідкладного пацієнта зазвичай менше від очікуваного.
• Преінтубаціна оптимізація
- У всіх випадках крім тих, коли пацієнта необхідно інтубувати терміново, пацієнт якому проводиться невідкладна інтубація повинен бути фізіологічно оптимізований перед проведенням процедури.
- Це включає гемодинамічну оптимізацію з в/в рідинами компонентам крові, вазопресорами за необхідності, дренування гемопневтораксу та досягнення адекватного гемостазу для пацієнтів з травмою.
- І максимальної преоксигенації для всіх пацієнтів!
- Можливими причинами гіпотензії при ШПІ є: високий внутрішньоторакальний тиск, ефект індукційних препаратів, гіповолемія, обструктивні та дистрибутивні шоки.
- Можливими причинами гіпоксемії при ШПІ є: мальпозиція ЕТТ, проблеми з манжеткою ЕТТ, закорковування ЕТТ слизом, швидка десатурація, шоки та анемії, пневмоторакс, проблеми з ШВЛ.
• Параліч з індукцією
- ШПІ теоретично передбачає одномоментне в/в введення індукційного препарату та міорелаксанта для досягнення швидкої седації та релаксації.
- Вибір пари препаратів залежить від конкретного сценарію наприклад:
o Підвищенний ВЧТ: етомідат/сукцинілхолін
o Кардіоваскулярні невідкладні стани за виключенням кардіогенного шоку: етомідат/ сукцинілхолін або рокуроній
o Шок: кетамін(часто використовується при септичному шоці) або етомідат (у випадку кардіогенного шоку їхні дози зменшують вдвічі) / сукцинілхолін або рокуроній
• Позиціювання
- Вкладання та підготовка пацієнта до прямої ларингоскопії.
- Захист дихальних шляхів шляхом уникнення вентиляції мішком Амбу перед інтубацією.
- Якщо пацієнт був добре преоксигенований перед індукцією, то немає потреби в додатковій вентиляції мішком Амбу.
- Вентиляція між релаксацією та інтубацією підвищує ризик аспірації.
• Проведення інтубації з доказом успішності
- Як тільки інтубація була здійсненна, підтвердження правильності розташування ЕТТ є надважливм. Визначення EtCO2 за допомогою коло метричного методу або за допомогою капнографії має бути проведене для підтвердження правильності розташування ЕТТ.
• Постінтубаціне ведення
- ЕТТ повинна бути зафіксована
- Постінтубаційна RtgОГК дозволяє підтвердити коректне позиціювання ЕТТ та ознаки ускладнень.
- Препарати, що застосовуються для ШПІ зазвичай короткодіючі, тому важливим є призначення адекватних подальших седації та анальгезії та іноді міорелаксації.
Джерело: UpToDate
141 viewsedited 07:52
І
