Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2022-07-11 08:00:07 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2022 року (справа N363/3952/16-к)
 
#перекваліфікація
#формулювання_обвинувачення
#істотне_порушення_вимог
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
При перекваліфікації судом апеляційної інстанції дій особи на менш тяжкий злочин, на підставі фактичних обставин провадження, що встановлені судом першої інстанції, відсутність в ухвалі апеляційного суду формулювання нового обвинувачення не є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104667123 Відкрити / Коментувати

2022-07-08 08:00:07 Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 червня 2022 року (справа N757/16624/20-к)

#виключна_правова_проблема
#апеляційне_оскарження
#повноваження_слідчого_судді

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

За своєю правовою природою виключна правова проблема має зачіпати фундаментальні (конституційні, конвенційні) права та свободи і вирішення її необхідно для забезпечення балансу законних інтересів та пропорційності застосованих заходів примусу. Виключна правова проблема може мати місце при відсутності, неефективності або вичерпаності національних процесуальних механізмів її вирішення іншим способом, ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду.

Зі змісту положень ст. 194 КПК вбачається, що слідчий суддя за наслідком розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу може застосувати до підозрюваного запобіжний захід, про який йдеться в поданому клопотанні, відмовити в задоволенні клопотання чи застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід. Призначення перевірок за наслідком розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу або в межах його розгляду окремим рішенням слідчого судді КПК не передбачено. Не передбачено такої можливості й іншими нормами КПК.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105057170 Відкрити / Коментувати

2022-07-07 08:00:04 Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2022 року (справа N367/274/19)
 
#відшкодування_шкоди
#трудові_службові_обовязки
#джерело_підвищеної_небезпеки
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Для покладення на особу відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності так і спеціальних, зокрема, перебування у трудових (службових) відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов’язків. У випадку завдання шкоди працівником діями, що за своїм змістом не випливають з виконання ним службових обов’язків, не виникає відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, спричинену вказаним працівником. Таким чином, при деліктних зобов’язаннях треба доводити не тільки факт заподіяння шкоди внаслідок протиправного діяння, але й виникнення такого діяння внаслідок неналежного виконання чи невиконання особою покладених на нього службових чи інших обов’язків.
 
Чинне законодавство містить орієнтовний (не вичерпний) перелік видів діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки та може створювати підвищену небезпеку заподіяння шкоди. Тому для вирішення питання про віднесення тієї чи іншої діяльності до джерела підвищеної небезпеки слід з’ясувати наявність характерних ознак джерела, якими є: неможливість повного контролю з боку людини; наявність шкідливих властивостей; велика вірогідність заподіяння шкоди.
 
Не визнається джерелом підвищеної небезпеки поводження зі зброєю, але діяльність з організації стрілянини до таких належить, бо при зосередженні зброї в одному місці, попри знання пристрою, механізму дії і проведення інструктажу з безпеки, виникає вірогідність заподіяння шкоди третім особам.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104667114 Відкрити / Коментувати

2022-07-06 08:00:04 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2022 року (справа N734/1656/19)

#процесуальні_строки
#апеляційна_скарга

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов’язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Закінчення строку виконання обов’язку не спричиняє його припинення. Оскільки складення протоколу за результатами проведення НСРД та направлення його прокурору є обов’язком детектива чи працівника оперативного підрозділу, то пропущення ними строку виконання обов’язку не спричиняє його припинення.

За відсутності посилань у апеляційній скарзі прокурора на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання як на додаткову підставу для скасування судового рішення, під час нового розгляду кримінального провадження суд, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 416, ст. 421 КПК, буде позбавлений процесуальної можливості ухвалити обвинувальний вирок.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104827755 Відкрити / Коментувати

2022-07-05 08:00:06 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 червня 2022 року (справа N752/1031/21)
 
#судовий_виклик
#виклик_електронною_поштою
#презумпція_невинуватості
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Зобов’язання захисника (добровільно взяте на себе чи покладене судом) повідомити свого підзахисного про час та місце судового (апеляційного) розгляду не є належним викликом чи повідомленням обвинуваченого.
 
Надходження на електронну адресу суду заяви про відкладення судового розгляду, що засвідчено підписом відповідальної особи про її отримання, до початку судового засідання є вчасним повідомленням суду про наявність причини неявки учасника. При цьому, фактичне отримання суддею (колегією суддів) заяви про відкладення судового розгляду після його проведення значення не має.
 
Посилання при призначенні покарання на наявність іншого нерозглянутого кримінального провадження відносно обвинуваченого становить порушення загальної засади кримінального провадження - презумпції невинуватості.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104667106 Відкрити / Коментувати

2022-07-04 08:00:03 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 червня 2022 року (справа N348/1674/19)
 
#матеріали_досудового_розслідування
#матеріали_кримінального_провадження
#строк_досудового_розслідування
#закриття_кримінального_провадження
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Поняття «матеріали досудового розслідування» та «матеріали кримінального провадження» не є тотожними. Матеріалами досудового розслідування є матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, а стороною захисту надаються матеріали, речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надається доступ до житла чи іншого володіння. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 317 КПК матеріалами кримінального провадження є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження та долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
 
Строк ознайомлення саме з матеріалами досудового розслідування, а не з матеріалами сторони захисту, не включається у строки досудового розслідування. Таким чином, звернення прокурора в порядку ч. 6 ст. 290 КПК із запитом до сторони захисту про доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати як докази в суді, не впливає на перебіг строку досудового розслідування.
 
Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104583172 Відкрити / Коментувати

2022-07-01 08:00:03 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2022 року (справа N554/6666/17)
 
#допустимість
#відкриття_матеріалів
#освідування
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Зазначення учасниками кримінального провадження про ознайомлення у повному обсязі з матеріалами досудового розслідування і відсутність від них заяв чи доповнень свідчать про належний порядок відкриття усіх матеріалів, в тому числі речових доказів.
 
Вилучення під час освідування підозрюваного грошових коштів свідчить про фактичне проведення його обшуку, що потребує окремого процесуального рішення, яким би надався дозвіл на його проведення, та не охоплюється змістом такої слідчої (розшукової) дії, як освідування.
 
Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104644781 Відкрити / Коментувати

2022-06-30 08:00:02 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2022 року (справа N554/130/18)

#виправлення_описки

Вирішення питання про призначення конкретного виду та розміру покарання надано КПК суду, який здійснює розгляд кримінального провадження у судовому засіданні по суті. Натомість постановлена місцевим судом ухвала, якою фактично внесено зміни до вироку в частині призначення покарання засудженому, а саме визначення у ній строку покарання, про який ні в резолютивній, ні в мотивувальній частинах рішення не йшлося, не може вважатися виплавлянням описки, а отже не ґрунтується на вимогах закону та виходить за межі повноважень суду, наданих статтею 379 КПК.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104580502 Відкрити / Коментувати

2022-06-29 08:00:04 Ухвала колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 червня 2022 року (справа N991/1827/22)
 
#зміна_запобіжного_заходу
#міжнародний_розшук
#судове_рішення
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Можливість вирішення питання зміни підозрюваному запобіжного заходу КПК пов'язує з наявністю щодо цього ініціативи (клопотання) з боку однієї зі сторін кримінального провадження (ст. 200 КПК - сторони обвинувачення, а ст. 201 КПК - сторони захисту), крім випадку, передбаченому другим реченням ч. 6 ст. 193 КПК, коли така можливість пов'язується із фактом затримання та доставки підозрюваної особи до місця кримінального провадження.
 
На відміну від ст. 201 КПК, спрямованої на те, щоб забезпечити можливість періодичного судового контролю за наявністю підстав для обмеження свободи особи, метою ч. 6 ст. 193 КПК є забезпечити можливість доставки в суд особи, яка виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошена у міжнародний розшук, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, в тому числі його зміну на більш м'який у порівнянні з триманням під вартою.
 
Слідчий суддя не вправі на підставі ч. 1 ст. 201 КПК вирішувати по суті питання про зміну підозрюваному, який перебуває у міжнародному розшуку, запобіжного заходу, обраного йому згідно з першим реченням ч. 6 ст. 193 КПК, до моменту її затримання та доставки до суду. Адже в такій ситуації може бути застосовано лише спеціальний порядок зміни запобіжного заходу, визначений другим реченням ч. 6 ст. 193 КПК.
 
Немає жодного процесуального значення та не є порушенням кримінального процесуального закону факт оформлення слідчим суддею рішення про неприйнятність, шляхом постановлення ухвали про повернення клопотання, зважаючи на: (1) відсутність у кодексі норми, котра б прямо передбачала рішення, яке зобов'язаний прийняти слідчий суддя у випадку надходження клопотання, котре не підлягає розгляду по суті; (2) те, що за своєю суттю наслідки залишення клопотання про зміну запобіжного заходу без розгляду, його повернення чи відмови у відкритті провадження за таким клопотанням є однаковими, тобто не розгляд відповідного питання по суті.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104869844 Відкрити / Коментувати

2022-06-28 08:00:04 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2022 року (справа N607/12163/20)
 
#допит
#імунітет_свідка
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
Імунітет свідка передбачає необхідність обґрунтування того, яким чином ненадання цим свідком інформації у кримінальному провадженні стосовно іншої особи може стосуватися свідка особисто, його близьких родичів та членів сім’ї і бути підставою для підозри чи обвинувачення свідка (чи інших негативних наслідків) або стосуватися відомостей, які згідно з положеннями чинного законодавства не підлягають розголошенню.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104539560 Відкрити / Коментувати