Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2022-02-22 09:00:07 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 09 лютого 2022 (справа N707/661/17, провадження N51-3264км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Зміна диспозицій ч. 1 ст. 364 КК у зв`язку з набранням чинності № 746-VII не свідчить про декриміналізацію чи навпаки - криміналізацію окремих дій. Між попередньою та новою редакціями зазначених норм закону про кримінальну відповідальність має місце правова наступність.

У кримінальному праві зловживанням владою або службовим становищем є використання влади або службового становища (а отже, тих повноважень і можливостей впливу, які обумовлені компетенцією службової особи) всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим цілям і завданням, для досягнення і реалізації яких вони надані службовій особі.

Використанням влади чи службового становища є вчинення дій, зумовлених покладеними на неї обов`язками з виконання відповідних функцій. Діяння, змістом яких є використання службовою особою влади або службового становища, може: перебувати в межах її компетенції; перебувати в межах не її, а компетенції інших органів або службових осіб; перебувати поза межами компетенції будь-яких органів або службових осіб.

Вчинення дій всупереч інтересам служби формально завжди є виходом поза межі наданих повноважень, оскільки ті надаються виключно на законних підставах для використання в спосіб і в порядку, визначеними приписами нормативних актів. Наскільки б явно винувата особа не виходила за межі своїх повноважень, внутрішнім змістом її дій є використання влади або службового становища, якщо вони безпосереднього пов`язані з службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень.

Обов`язковою умовою притягнення до кримінальної відповідальності є встановлення того, що дії винної особи перебували у безпосередньому зв`язку з її службовими повноваженнями, були зумовлені тими фактичними можливостями, що вони походять від службового становища особи, виконуваних функцій і наданих повноважень, що існує неподільний зв`язок між службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень та їх використанням для вчинення злочину.

Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов`язковими ознаками зловживання  владою або службовим становищем  і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом  саме таких спонукань. Для зловживання владою або службовим становищем службовій особі властива спеціальна мета - одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283240 Відкрити / Коментувати

2022-02-21 09:00:28 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 січня 2022 року (справа N236/4762/19, провадження N51-2075км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Загальна ознака для обох підстав звільнення від відповідальності - це добровільна здача особою наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, тобто вчинення з власної волі особою, яка володіла зазначеними засобами та речовинами, особисто або з використанням третіх осіб, передачі їх будь-яким способом під контроль органів публічної влади за умови, що ця особа об’єктивно мала реальну можливість (і суб’єктивно її усвідомлювала) подальшого володіння такими засобами чи речовинами. Ця ознака передбачає активні фізичні дії особи, яка вчинила злочин, що становить передумову звільнення від кримінальної відповідальності. Така поведінка можлива як шляхом особистого з’явлення до органів влади і передання наркотичних засобів відповідній посадовій особі, так і іншим шляхом (за місцем роботи, лікування, проживання тощо). Головне, щоб здача наркотичних засобів мала адресний характер - мало місце прагнення особи врешті-решт передати наркотичні засоби органам влади.

Не можна вважати добровільною видачу особою наркотичного засобу працівникам поліції, якщо така видача була зумовлена зовнішніми чинниками, які вплинули на її поведінку в цій ситуації (зупинення для перевірки документів і питання про наявність заборонених речей), оскільки за інших умов особа би продовжувала незаконно зберігати наркотичний засіб і надалі.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102915424 Відкрити / Коментувати

2022-02-18 09:00:47 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 січня 2022 року (справа N719/1086/20, провадження N51-4934км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об’єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

Дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК обов’язковим є поєднання ознак об’єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб’єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації  їх як хуліганства.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892431 Відкрити / Коментувати

2022-02-17 09:00:26 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 січня 2022 року (справа N991/2593/19, провадження N51-3394км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

За відсутності доведених засобами кримінального процесуального доказування ознак об’єктивної сторони інкримінованого злочину, суд касаційної інстанції не розглядає викладені в скарзі твердження про помилковість висновків апеляційного суду щодо ознак суб’єктивної сторони в діянні виправданої особи.

Не є підставою для скасування чи зміни судового рішення недотримання стороною захисту вимог ст. 290 КПК (невідкриття після завершення досудового розслідування документа), якщо стороні обвинувачення під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції надав такий документ і вона не була обмежена в часі на ознайомлення з ним, а також якщо цей документ не мав вирішального значення для ухвалення вироку, не вплинув і не міг вплинути на його законність та обґрунтованість.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102865732 Відкрити / Коментувати

2022-02-16 09:00:43 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 січня 2022 року (справа N677/450/18, провадження N51-1643км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Невідкриття клопотань слідчого про дозвіл на проведення НСРД на стадії досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у розумінні ст. 412 КПК.

Відсутність у матеріалах провадження протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, в процесі якого і повинна була здійснюватися передача неправомірної вигоди (за наявності протоколу про аудіо-, відеоконтроль особи), є порушенням положень ч. 4 ст. 271 КПК.

Прийняття рішення про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, участь судді в апеляційному розгляді провадження на ухвалу місцевого суду  про повернення обвинувального акта, не можна визнати повторною участю судді, який бере участь у цьому провадженні під час апеляційного розгляду, в розумінні положень ст. 76 КПК.

Не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону порушення таємниці наради суддів, якщо, видалившись до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, суд, замість проголошення вироку, за власною ініціативою відновив судовий розгляд.

Протокол освідування та експертиза спеціальних хімічних речовин (змиви з рук за допомогою марльових тампонів та гумових рукавичок) є недопустимими доказами, якщо в матеріалах відсутня постанова про проведення освідування особи.

Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102941414 Відкрити / Коментувати

2022-02-15 09:00:08 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 січня 2022 року (справа N520/5755/18, провадження N51-4379км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ст. 84 КПК, а лише підтверджує свідчення фіксації правоохоронним органом фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення. Витяг з ЄРДР у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК є електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, що використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

У разі наявності, на думку суду, за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд має перевірити це в судовому засіданні шляхом безпосереднього дослідження відповідних доказів і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) факту провокації злочину і, як наслідок, щодо допустимості та достатності доказів, наявних у справі для ухвалення відповідного процесуального рішення.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102865627 Відкрити / Коментувати

2022-02-14 09:01:28 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 січня 2022 року (справа N744/304/17, провадження N51-1356км18)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Проведення слідчим без доручення начальника слідчого відділу огляду місця події до внесення відомостей в ЄРДР та до початку здійснення досудового розслідування кримінального провадження є законним.

 Складення протоколів огляду транспортного засобу та його затримання не слідчим, а старшим інспектором поліції не узгоджується із вимогами ст. 237 КПК.

Обов`язковість наявності підтверджуючих даних про здійснення вилучення трупа з місця події нормами процесуального закону не передбачено.

Не зарахування засудженому строку перебування його під вартою не є таким порушенням, що тягне за собою безумовне скасування судового рішення, оскільки його може бути виправлено в порядку, передбаченому розділом VIII «Виконання судових рішень» КПК.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892466 Відкрити / Коментувати

2022-02-11 09:01:01 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 січня 2022 року (справа N127/14139/16-к, провадження N51-4343км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Норма ч. 5 ст. 36 КПК покликана вирішити питання фактично про передоручення досудового розслідування у випадку, коли воно здійснюється неефективно. Однак це не означає, що слідчий підрозділ вищого рівня в межах одного органу, якому підслідне кримінальне провадження, не вправі проводити досудове розслідування відразу після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Ціллю статей 170, 171 КПК є забезпечення прав власника чи законного володільця майна від втручання сторонніх осіб у здійснення ними повноважень власника чи володільця такого майна. Тобто вони покликані захистити інтереси власника чи законного володільця. Застосовувати ці положення КПК всупереч інтересам законного власника чи володільця майна, які не вважають свої права порушеними, вочевидь не можна.

Важливим для встановлення ознак складу злочину, передбаченого ст. 146 КК, є констатація того, що особу змушують перебувати в певному місці поза її волею. Таким місцем може бути не лише певний об’єкт нерухомості, а й, для прикладу, транспортний засіб, тощо. Якщо за обставинами справи очевидно у якому місці (яких місцях) потерпілий перебував поза його волею, то цей факт слід брати до уваги, констатуючи наявність або відсутність у діях особи складу відповідного злочину.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102829140 Відкрити / Коментувати

2022-02-10 09:00:48 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 лютого 2022 року (справа N522/7444/21, провадження N51-5234км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Захисник може реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування шляхом їх отримання від підозрюваного, який, в свою чергу, був ознайомлений з ними слідчим чи прокурором.

 Закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ.

Формою підтвердження ознайомлення з матеріалами провадження може бути не тільки протокол, але й адресоване протилежній стороні письмове повідомлення.

Відсутність найменувань відкритих матеріалів досудового розслідування, до яких було надано доступ стороні захисту, не може свідчити про невідкриття таких матеріалів.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102999881 Відкрити / Коментувати

2022-02-09 09:16:11 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 січня 2022 року (справа N426/22634/18, провадження N51-4102км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Наявність підстав для зміни підслідності має бути обґрунтована у відповідному процесуальному рішенні - постанові Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має відповідати вимогам ст. 110 КПК, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.

Постанова про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яке здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості.

Визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права та обов`язки і приймається у формі постанови. Такі постанови не є процесуальними джерелами доказів у розумінні ст. 84 КПК.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102812361 Відкрити / Коментувати