Михайло Подоляк

2023-12-05 18:24:33 ​​Вже)… Гра в маленьку «велику політику». У реалізацію амбіцій. В активне проштовхування свого «я». Бездоганна у своїй передбачуваності… «українська забава». Незалежно від того, що справді є важливим і ризиковим. Інфантильна загалом звичка.

Та все ж. Політика у вільній країні, безперечно, корисна. Тому що про дискусію, пошук тих самих рішень, заміну негативу на надію через випуск пари. І все б нічого. Але… місце, час, тональність. Скажімо так, традиційна публічна істерика, яка в нас грайливо називається «політичним процесом», розв’язує сьогодні три вкрай огидні завдання. Несвідомо, звісно.

Перше дивне завдання: всепропальне «всі проти всіх» повністю деморалізує внутрішній ринок, суспільство. А навіщо думати про щось, якщо все майже закінчилося? Справді, адже росіяни армадно вдиралися до нас, добровільно множили свою репутацію на нуль, розмінювали свої сировинні монополії в європейських країнах всього лише на захоплення... невеликої частини країни, яку люто ненавидять. Тому далі вони не підуть, і, отже, можна… Можна що? Розірвати внутрішні світи й так виснаженого українського суспільства? 

І тому друге: наша внутрішня політична істерика ідеально мобілізувала... Росію. Принаймні у верхах, в управлінських та силових «елітах». «Дотиснемо! – вважають вони. – Тому що в Україні… пішла традиційна внутрішня рубка».

І звідси третє завдання нашого нинішнього політпроцесу: загнати партнерів у реальний шок. Справді, навіщо нам допомагати, якщо ми починаємо «покусувати» одне одного?

Стоп. А хіба не можна обговорювати проблеми, що накопичилися? Хіба знову «не на часі»? Завжди на часі. Тільки з одним застереженням. Якщо самозруйнуватися, до смерті розсваритися всередині, то який результат у підсумку треба отримати? Крутіше воювати? Мати різке зростання бажання партнерів нам допомогти? Піти на домовленості з Росією? Ага. Їм потрібна лише капітуляція…

Висновок. Немає. Але хто хоче, може просто продовжити працювати. Як учора, як позавчора, як усі ці чортові 650 воєнних днів. Тому що Росія продовжить вбивати. І найбільше їй подобається встромляти свій іржавий «руськомірський» ніж у спину/горло тим, хто слабкий і готовий стати на коліна. Відкрити / Коментувати

2023-11-29 13:48:23 Росія, навмисно починаючи масштабну війну в Україні, виходила лише з безумовного бажання тотально знищити суб’єктність і суверенітет України, захопити, поглинути й розорити якнайбільше українських територій, поставити на чолі зруйнованої країни маріонетковий уряд, залишивши країну в тотальній залежності від бажань і планів самої Росії. Більш масштабний план Рф передбачав шляхом ініціювання кровопролитної війни з Україною налякати західні еліти, розпочати процес реставрації СРСР і забезпечити подальше агресивне домінування на Європейському континенті.

Тому ні в лютому/березні 2022 року, ні в будь-який інший час, ні тим більше сьогодні жодних «реальних переговорів про мир» не було й не могло бути. Не треба жити в ілюзіях. Рф ніколи не вела переговори – вона ультимативно вимагала визнати її право вбивати. Нині Рф продовжує показувати, що їй треба «виконати всі завдання СВО», домогтися юридичного визнання прав власності Росії на всі анексовані території, а головне, за жодних обставин не програти у війні, щоб не нести відповідальності за масові демонстративні воєнні злочини.

Тож будь-які заяви країни-агресора про «переговори» або про те, що «Рф ніколи не мала наміру завойовувати Україну», навіть незважаючи на очевидне масштабне вторгнення, масові вбивства цивільного населення, системне облаштування на окупованих територіях катівень і фільтраційних таборів, викрадання дітей, – це безумовна спроба виправдати агресію, уникнути відповідальності, зняти із себе звинувачення в односторонній агресії з очевидними геноцидними намірами і... отримати оперативно/тактичну паузу в самій війні. Щоб за час паузи остаточно занурити партнерів України в інформаційний хаос, внести корективи у свою воєнну стратегію, оновити військові виробництва та різко наростити руйнівні дії на наступному етапі війни.

Росія ніколи не пропонує реальних переговорів, доки не зазнає вагомої поразки. Відкрити / Коментувати

2023-11-28 14:54:20 Лише асиметричний, технологічний тип контр/війни дасть змогу фундаментально розв’язати «проблему Рф» й остаточно обнулити її вплив на глобальні правила.

По/перше, інформаційне ігнорування. Менше уваги словам Рф, й особливо проросійському інформаційному лобі на зовнішніх ринках. Усі інформаційні ініціативи Рф спрямовані лише на заморожування війни в Україні та масштабування інших конфліктів...

По/друге, обов’язкові й потужні технологічні рішення. Спільні інвестиції. Збільшення кількості та розширення опцій вибору. Дрони, РЕБи, ракети...

По/третє, гнучкі санкції та превентивна замісна робота щодо третіх країн / приватних компаній, які дають Рф змогу досі уникати санкцій та отримувати ресурс для нескінченного прихованого рекрутингу «живої сили» й «мілітарної» економіки… Відкрити / Коментувати

2023-11-26 11:25:46 Час, воля та ресурси. Час війни, її тривалість, правильність фіналу чи наступне заморожування/перенесення конфлікту на майбутні покоління визначаються волею, що необхідна для обов’язкових жорстких рішень. Саме політична воля дає сьогодні змогу об’єктивно оцінити природу російського режиму, його мотивацію та передбачати ризики, які цей режим продовжує нести. Вольові своєчасні рішення ж мають підкріплюватися ресурсами – математично вивіреними й такими, що забезпечують точність оцінювання поточного етапу війни. Ресурси – це, зокрема, й спільні інвестиції у військові виробництва, що дають технологічну перевагу в окремих елементах наступальних, контрнаступальних та оборонних дій. У будь-якому разі сьогодні нікому не вдасться відсидітися осторонь… Відкрити / Коментувати

2023-11-25 14:49:10 Росія завжди ненавиділа Україну й завжди, протягом великого історичного проміжку часу, намагалася її знищити, перетворити на зруйновані землі, захопити території, заселити території своїми відщепенцями та зеками, стерти українську ідентичність…

Саме тому сьогодні, в день пам'яті 7 млн жертв російського геноциду 30-х років минулого століття – Голодомору, Росія провела масовану атаку України дронами (74 дрони), переважно атакувавши серце України – Київ. І робила Росія це навмисно, символічно, намагаючись принизити нашу пам'ять, цілячись виключно в цивільні об'єкти. Маючи намір масово вбити цивільних, налякати, принизити, зламати…

Звідси базовий висновок: перестаньте навіть думати про те, що з Рф треба й можна говорити. Перестаньте вважати Рф хоч і відсталою, але частиною сучасної цивілізації, здатної до співчуття та готовності виконувати зобов'язання. Перестаньте годувати ru-вбивць надією, що й цього разу вони зможуть уникнути жорстокої відповідальності, вийти сухими з води, залишитися безкарними. Перестаньте провокувати їх своїми «слабкостями» на посилення атак. Час усвідомити: Росія обов'язково має програти. Відкрити / Коментувати

2023-11-22 18:40:12 Коментар до чергового путінського спотворення реальності…

Винищенням цивільного населення в Україні з 2014 року займається виключно Росія. Робить це навмисно, чудово розуміючи результат своїх геноцидних дій. А з лютого 2022-го винищення цивільного населення набуло системного, масштабного, тотально руйнівного характеру, що передбачає авіаційні бомбардування, ракетні й артилерійські обстріли всієї території України. Це перше.

І друге: Росії нема чим думати й нема що думати про те, як «припинити трагедію в Україні». Убивці, які холоднокровно вчиняють умисний злочин, усередині нього не думають, як зупинити злочин. Єдине ж дієве рішення, усвідомлення якого все ще непідвладне розуму Путіна, – негайно вивести окупаційні російські війська із суверенної території іншої держави. Після – за стіл, щоб обговорити виплати, компенсації та інші юридичні наслідки війни. Відкрити / Коментувати

2023-11-16 15:01:00 Обережний оптимізм. Зустріч лідерів США та Китаю – Байдена та Сі. Це чудовий сигнал світу: діалог замість конфронтації, новий глобальний порядок, обов’язковість правил, стабільність і передбачуваність.

І друге: Росію остаточно вилучено з переліку тих, хто реально впливає на глобальні процеси. Росія майже несуб’єктна. Тому що робить ставку на хаос, руйнацію, підтримання насильства як інструмента зовнішньої політики. І має огидну репутацію, об яку не можна бруднитися. Усього цього не треба тим, хто хоче бачити горизонти, майбутнє, взаємні обмежувальні правила... Відкрити / Коментувати

2023-11-14 18:22:26 Проміжний підсумок.

Нагадаю... Рф зав’язла у важких боях і нікуди вже не просувається. І не просунеться. Репутація російської армії та ВПК має вкрай непрезентабельний вигляд. Огидний.

Рф змушена вже відверто мілітаризувати всю країну, нескінченно мобілізувати непотрібних людей із бідних регіонів і з в'язниць, шукати снаряди. І все це лише для того, щоб вистояти в Україні. Рф уже явно не виглядає вчорашнім «впливовим світовим гравцем», який може й повинен писати світові правила. Рф, намагаючись утриматися від внутрішнього розпаду, істерично відмовляється від сучасного способу життя, технопрогресу й соціальної еволюції та швидко повертається в середньовічне минуле: табори, тотальні заборони, масові арешти…

Такий результат на сьогодні. Так, це не означає, що все вже закінчено. Так, це не означає, що далі буде легше. Так, це не означає, що ризиків більше немає. Попереду – важко, жорстоко, криваво, депресивно.

Але головне повторю ще раз: Рф намертво зав'язла в Україні й думає не про міфічне просування, захоплення інших територій чи приниження інших держав, а як вистояти в обороні. Самозберегтися. Не програти. Не втекти. І, щоб цього не сталося, щоб Росія точно програла, партнери повинні прийняти дві речі.

Перша: Росія може й повинна програти. Ще раз: може й зобов’язана пограти. Це важливо для всіх нас.

Друге: зброя – її технологічність, обсяг та своєчасність постачання – має значення. І саме це – єдине правильне рішення… Відкрити / Коментувати

2023-11-12 16:56:17 Люблю (сарказм) періодичні дивні пропозиції щодо «врегулювання конфлікту в Україні». Вони досі доводять, що причини й наслідки не для всіх очевидні. Так, іноді можна почути дивовижні пропозиції щодо того, що Україна нібито може запросто увійти до НАТО… частинами – територіями, які не під окупацією. От уже ж ці «прості рішення», які завжди зрештою коштують дуже дорого...

По/перше, сама розмова про таку можливість явно провокує Росію на подальшу ескалацію, заохочує її до агресивної війни: «Ще трохи – і Україна зламається. Треба дорізати громадян, доатакувати ракетами». Це ж очевидно? Безперечно. По/друге, не менш очевидно поставити зустрічне запитання: а хто сказав, що Росія готова прийняти пропозицію та зупинитися? Хто сказав, що Рф захоче погодитися на «Україна в НАТО»? Хто гарантує, що Рф не продовжить експансію після паузи, скориставшись фіктивною перервою для посилення своїх позицій? Нарешті, хто саме виступить гарантом недоторканності... умовної лінії розмежування? Чи теорія не передбачає практики?

Тоді навіщо озвучувати ці дивовижні пропозиції, не пропонуючи жодних гарантій? Навіщо заохочувати Рф до подальших злочинів? Навіщо гарантувати Рф, що вона ... не програє війну, не відповідатиме за воєнні злочини, не зазнає внутрішньої трансформації, а зможе продовжувати вкладатися в мілітаризацію та агресивну зовнішню політику? І все це замість того, щоб усвідомити нарешті три прописні істини: Рф абсолютно недоговороспроможна та спробує обдурити в будь-якому разі; Рф у такому вигляді лише масштабуватиме ризики й намагатиметься реалізувати свої агресії; лише значна «військово/технологічна допомога» Україні розв’язує проблему європейської безпеки та гарантує повернення до стабільних глобальних правил… Відкрити / Коментувати

2023-11-11 16:54:24 Коли хтось у Росії промовляє слово «переговори», він насправді прямо каже: «Не дайте нам програти, не дайте нам відповідати за злочини, збережіть нам можливості вбивати, ґвалтувати, захоплювати, змусьте Україну змиритися й стати на коліна»…

Коли хтось, хто комфортно сидить за тисячі кілометрів від війни та поважно розмірковує про чужі долі, пропонує Україні погодитися на «переговори/капітуляцію» після 600+ днів кривавого геноциду, він насправді пропонує дозволити Росії продовжити скоювати злочини, вирізати громадянське населення, вбивати глобальні правила. Поки світ остаточно не захлинеться демократичною кров'ю й не визнає тиранів глобальними лідерами.

І якщо з кровожерливістю росіян усе зрозуміло, то що рухає окремими громадянами Країн Демократії, які так і не зрозуміли суті цієї війни, її природи та справжньої мети Росії? І навіть не хочуть усвідомити мотиви тих, хто, втрачаючи близьких, захищає своє право на власне життя та свободу… Відкрити / Коментувати