Утім, гарне ім'я можна було й випросити у попа за певне піднош | Я родом з УКРАЇНИ - my Ukraine

Утім, гарне ім'я можна було й випросити у попа за певне підношення. Якщо в якійсь сім'ї умре перша дитина, друга та третя, то наступній, яка вродилася, обов'язково надавали ім'я батька або матері, бо вірили, що тільки тоді дитина буде годуватися, адже її захищатиме від смерті покровитель батька чи матері. Хай там як, але, повернувшись додому, баба-повитуха поздоровляла батьків з ім'ям і оголошувала про день хрестин.
Нагадаємо й такий звичай, коли людині дуже не таланило в житті, вона робила спробу " обдурити долю ", тобто змінювала ім'я. Існує думка, що й некрасиві, відлякуючі імена виконували роль оберега, захисту від ударів долі: Некрас, Крив, Блуд, Гніваш, Безобраз тощо. Хоча могло бути й просто негативне ім'я чи прізвисько, власник якого цілком заслуговував на нього. Часто дитина "програмувалася" на життєві перемоги, отримуючи славетні імена: Ратибор, Вогневід, Святослав, Миролюб та ін.
Пам'ятаємо, що ім'я людини, як частина її сутності, з давніх часів приховувалося від ворога або просто незнайомої людини. Боялися, що, взнавши ім'я, злий чаклун може наслати хворобу, зурочити, а то й завдати шкоди самому життю людини. Назвати своє ім'я – розкрити таємницю.
Недаремно ж жерці, волхви та інші служителі слов'янських культів часто приховували свої справжні імена, що були відомі тільки вузькому колу посвячених, а решта людей називали їх іншими (дублікатами імен) або епітетами. Імена людей потребують захисту. Негативний вплив на ім'я спричинює шкоду носієві цього імені. Щоб знищити чари недоброго слова, слід сплюнути, до чого ми не раз звертаємось у реальному житті. Як би смішно це не виглядало сьогодні, мусимо зазначити, що слина, як форма води, здавна використовувалась у лікуванні багатьох хвороб.
Тільки втративши своє природне відання, люди відмовились від таких архаїчних засобів. Ці природні інстинкти має увесь тваринний світ: мати (кицька, собака чи корова) облизує своє маля не тільки з гігієнічною метою, але й охоронною. Слина нейтралізує злу енергію недобрих побажань, зло, спричинене словом.
Сьогодні ми більше керуємося звичайними своїми вподобаннями, але в більшості випадків обираємо ім'я таки з огляду на своїх батьків, дідів, прадідів. І для когось процес обирання імені своєму маляті настільки важливий і непростий, що затягується надовго. Мало хто звертається до служителів Церкви, аби Бог обрав ім'я його немовляті, але майже всі ми знаємо ім'я своєї святої покровительки (покровителя), часто певним чином відзначаємо день іменин – день Наталі, Тетяни, Олени тощо...
Велесова книга нагадує нам: "Будете синами своїх Богів, і сила їхня перебуватиме з вами до кінця". Не слід забувати, що й звичаї наречения слов'янських дітей є нічим іншим як обрядами поєднання з нашими богами, тобто залучення до святинь наших прабатьків. Адже власне ім'я – то не порожній звук: у ньому пам'ять поколінь, неоціненна та незнищенна спадщина минулого, без якого ми не матимемо майбутнього.