Філософія життя

2021-08-12 12:01:18 Куцик для маленьких та великих біофанатів прямо з природи, де за допомогою унікальних кадрів, я пояснюю, що таке "цвітіння води" та знайомлю із зеленими водоростями, їх будовою та значенням у природі. Вчіть біологію весело і буде вам біологічне щастя! Відкрити / Коментувати

2021-07-01 15:40:51 Незвичний але цікавий проект, разом з новими друзями, харківськими енерджайзерами журналу #ЛЮК , що це буде поки що секрет, але #репучителька на цей раз спробувала запис на студії. Враження просто вау!!! Відкрити / Коментувати

2021-07-01 12:35:45 Їсти, чи не їсти? А якщо дуже хочеться, то можна? Так, черви, чи личинки? А чиї? Чому вони там? Збирати, чи залишити? Так, їсти, чи не їсти? Відкрити / Коментувати

2021-06-27 19:34:22 https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeGXvbhmVwJyLRdC5m5Shg5frxsxWjkKeh0aG1dHZwTpl1j9w/viewform?fbclid=IwAR1IPIa8nmiMR4CIdGCGPcykKDnQpYFuZHkqqp6U3jyHNQW5j4CrNJxeLDA Відкрити / Коментувати

2021-06-27 10:00:30 ​​МЕДОВІ КАЗКИ
Ось так виходить,
Гівна в душах,
Назовні кидаємо геть,
Ми завертіли себе в сушах,
Хто в синагогу, хто в мечеть.
Забули наше, українське,
Хоча на сході йде війна
Ми одягаємо чужинське,
Із матюкливого лайна.
Коли вже зникнуть всі потвори,
І перевертні пропадуть?
Та врешті-решт, усі патрони
Не мимо будуть, в саму суть?
Дістали ці пустобрехливі
Злочинці всіх своїх родин,
Зливають рідне по краплині,
З прадавніх батьківських судин:
Народу нашого завзяття,
Медові вишиті казки...
Які ви, в дідька, мої браття?
Я не куліч печу - паски!
Акторське вдягнуте обличчя
Не треба й маски, маска є,
І прикриваючи каліччя,
На правду ненависть плює.
Сміття лежить не в лісосмугах
І бурі пил не у полях,
Ви всі ховались у яругах
Поки хтось гинув у боях.
Національне їдло - свині,
Таке ж у хатах без печей,
В одному ви завжди єдині
Чекати дармових гостей.
У два ряди, чи п'ять, чи вісім,
Коралі рідні до грудей.
Згубилась мати в темнім лісі,
Серед усіх недолюдей.
20 квітня 2020 року
#ОльгаХалепа Відкрити / Коментувати

2021-06-27 09:00:50 ПОСЕРЕДИНІ
Навіщо гадати,
Що буде в кінці?
Усім нам,
Напевно, мінятися,
Почавши з польоту
Натхненних митців,
Потроху ліниво
Здуватися.
Не так заспіваємо
Пристрасний хіт,
Нестримності
Стишаться течії,
Буденний набридливий
Камінний гніт,
Промовить:
«Ну, все, ви приречені».
Це там, усе потім,
В далекім кінці,
Змарніють в очах
Живі вогники,
І душі не яструби,
Так, горобці,
Не ватри, а наче
Жертовники.
Все буде, все потім,
А зараз є шанс,
Шкварчати
Своїми ділами.
Ми ще посередині,
Маємо час,
Для гонору
Й самореклами.
#ОльгаХалепа Відкрити / Коментувати

2021-06-26 15:54:18 ​​ОСОБЛИВОСТІ
УКРАЇНСЬКОЇ СВИНИНИ
Як заріжете свиню,
То лежить вона на спині,
Хто ж не знає, що ростити
Їх заведено в країні?
Вже затихла мертва паця,
Її смалять і печуть,
На стільці стоїть солянка
Й свіжий хлібчик, шкірку ждуть.
Обсмалили, обварили
Та соломки якнайбільше,
Ще й рядниною поверху,
Самі всілися зручніше.
А господар по чарчині:
«Ну ж бо, друзі, за свиню,
Пийте, пийте, не соромтесь,
Потім я іще наллю».
В руки ножики міцніше
І шкребти, шкребти швиденько,
Щоб та свинка аж блищала,
І кололася виделкою!
А вона ж лежить красива,
Шкірка трохи відстає,
Вся парує, ароматна…
Ніж господар дістає:
По груднині враз! І вдруге!
«На, хазяйко, свіжину,
А я згодом оцим людям
Ще й ошиїчка різну».
І пішов процес відомий:
Вибрав пан в каструлю кров,
Де сокирка, а де ножик,
Ось вже й навпіл розпоров.
На гачки повісив м'ясо,
Голова за ніс звиса,
Із легенів буде лівер,
А в кишках – то ковбаса.
Сало із боків із тоненьке,
На спині воно товсте,
Все засолиться як треба,
Все, господарі, з’їсте.

Все, кінець… Свині немає…
Позбирали зайвий хлам…
Всі заморені чекають
Свіжини і по сто грам.
Завтра встане господиня
І на тиждень тільки й знай:
Ріж, мели, крути, подрібнюй,
Смаж, вари і запікай.
Буде сало й солонина,
Ковбаса і сальтисон.
Словом, друзі, на всю зиму
Гарний, ситний закусон!

#ОльгаХалепа Відкрити / Коментувати

2021-06-26 12:20:42 Відкрити / Коментувати

2021-06-26 10:39:02 Відкрити / Коментувати

2021-06-26 09:01:18 ​​ЛІКУВАННЯ
Не лікарі лікують, а люди,
Лікар – це тільки професія,
Пігулки від стресу дають життєлюби,
Звертайся, коли депресія.
Лікар призначить щось двічі на день,
Діагноз – експертна оцінка,
Пігулка зупинить гастрит, чи мігрень,
Страждає кишеня й печінка.
Хворієш, бо їжа, добавки, цигарки,
 Токсичне повітря, довкілля, робота,
Багато отрути із кавоварки,
Життя – це суцільне болото.
І лікар діагнози ставити буде
Нові та нові, уже картка-товстуха,
Але, що токсичні бувають люди,
Не схоче писати й не буде слухать.
Ми чистимо зуби, одяг та руки,
Позбавитись бруду, цвілі, та поту,
Коли ж налипають отруйні суки,
Ми терпимо їх, до згорілого гноту.
І вибух, надрив, закривавлені шмаття,
Не травлені воші – це лиса душа,
Убивці давно готували розп’яття,
Чому ж ти їм вчасно не дав відкоша?
Лікарі не лікують, коли люди вбивають,
Пишуть рецепти, бо ти пацієнт,
Швидше рубці загоїтись мають,
Коли розуміє хтось твій сентимент.
Кажуть, від нервів наші хвороби,
Суки вбивають, а зцілюють Люди,
Щоб не пускати токсичне в утроби,
Хай грають на струнах лише життєлюби. Відкрити / Коментувати