Теоретично. От якою була би країна, якби в ній щодо посади пре | Ostap Drozdov

Теоретично. От якою була би країна, якби в ній щодо посади президента був норматив: лише одна каденція терміном 7 років – і гуляй, Вася.

Після Помаранчевої революції (відправної точки демократизації) в нас основним політичним стандартом став один термін. Усі глави держави мінялися на перших же виборах. На пост-радянському просторі Україна стала єдиною державою, де за 18 років щоразу мінялися президенти, а один із них навіть достроково злиняв.

А що, якби цей стандарт частої зміни влади зробити конституційною нормою? Це відповідає духу країни та їі політичним традиціям. А чому б не стати першою країною в світі, яка конституційно б запровадила передачу влади після кожної каденції топ-політика?

І тоді ніхто не переживатиме про культ особистості, узурпацію влади та зашкарублість політикуму. І тоді нікому в голову не прийде створювати під себе клани, мафії, угрупування. Бо кожен амбітний політик знав би наперед: у нього є лише 7 років, аби увійти в історію. Без озирання на рейтинги, на подобання люмпену, на загравання з плебейством, на перманентну підготовку до наступних виборів. Одна каденція і повна присвята себе цьому.

7 років – доволі органічний електоральний цикл, коли є час для адаптації й повноцінного розгону діяльності. З процедурою імпічменту, ясна річ. І народ би не звикав до тих самих рил. Дав шанс на 7 років – і новий на черзі.

Доволі симпатична ідея, теоретично.