… Ці слова, від яких не болить - «ні на мить не залиш», - ти к | Українська поезія📖

…
Ці слова, від яких не болить - «ні на мить не залиш», -
ти комусь проспіваєш у тиші, розкажеш комусь, ніби вірш,
ніби звіришся в чомусь, за чим безнадійна відступить пітьма.
Ці слова – «Ні на мить не спинись» хтось відправить кудись як листа,
в ті міста при кордоні, де смерть розтуляє холодні і спраглі вуста
і чатує на кожного, надто на тих, в котрих зовсім нікого позаду нема.
Є слова, від яких розступаються хвилі морські, і міські дітлахи
зупишившись на вулиці, стануть сміятись кудись в небеса, і птахи
позлітаються з теплих країв у холодні, на крилах принісши тепло,
є слова, по яких відбуваються різні дива, виростає трава, по яких
пробігає під шкірою струм або пристрасть скипає в аортах тісних,
є слова, по яких засинаєш спокійно, принявши усе, що з тобою було.
І нехай, як і кожен, ти сам, і нехай те усе, що ти можеш, це тільки слова,
і нехай те усе, що слова, безкінечно внікуди сплива,
та спливаючи, буде цілющим і значушим, бо
ти так хочеш, і доки ти схочеш - як світло, що світле, як небо, котре голубе.
І нехай навіть знаєш напевне, що час врешті-решт подолає тебе.
Але знаєш також, що спочатку здолаєш його.

Кактерина Бабкіна