ПОДАТКОВА РЕФОРМА У СЛОВАЧЧИНІ Податкова реформа уряду Міку | ✙ PolitКраїна ✙
ПОДАТКОВА РЕФОРМА У СЛОВАЧЧИНІ
Податкова реформа уряду Мікулаша Дзурінди є найбільш обговорюваною та схвалюваною у світі. Словаччина ввела свою нову систему оподаткування на поч. 2004 року.
Словаччина спромоглася на значно радикальніші перетворення, ніж інші країни. Зокрема, скасувала всі звільнення від оподаткування, всі особливі ставки та особливі податкові режими, подвійне оподаткування. Запровадила єдину ставку ПДВ та фіксований прибутковий податок.
Ця податкова реформа базувалася на справедливості, нейтральності, простоті, точності, ефективності та виключенні подвійного оподаткування. Зазвичай, податкові системи сповнені спотворень, винятків та особливих ставок, надто у розвинених країнах.
Ця реформа проводилася міністром фінансів Іваном Міклошом. Було засвідчено, що саме фіксований податок спростить податкову систему та підвищить її ефективність.
Хоча Міжнародний валютний фонд був проти запровадження фіксованого податку на особисті доходи (до речі, не вперше) і рекомендував поступово запроваджувати його протягом трьох років. Цю пропозицію було відхилено. "Зараз, або ніколи" — в такій ситуації перебували словаки, і таки запровадили фіксовану ставку податку. Це рішення виявилося вдалим.
Щоб довго не розписувати як було і як стало див. таблицю (нижче ).
Реформа дала дуже хороші результати. Дала дуже добрий міжнародний маркетинговий ефект. Словаччина перетворилася на привабливе місце для вкладення прямих іноземних інвестицій.
Також вже з наступного, 2005 року, почали зростати податкові надходження. Також зменшився рівень ухиляння й уникнення сплати податків, оскільки реформа послабила привабливість такої поведінки (привіт Гетманцеву).
До речі, тодішні канцлер Німеччини Г. Шредер, міністр фінансів Франції Н. Саркозі та прем'єр-міністр Г. Й. Перссон нещадно критикували цю реформу. Вони називали це "несправедливою податковою конкуренцією". Злякалися, коротше. На їхню думку, такі податкові реформи нечесні, бо будуть призводити до дефіциту бюджетів нових країн-членів ЄС, які треба буде компенсувати з коштів ЄС. Крім того, вони намагалися доводити, що такий крок заохочуватиме перетікання інвестицій зі старих до нових членів.
По-перше, такі податкові зміни не спричинили ніякого дефіциту в держбюджеті. Зате такі зміни роблять внесок у пришвидшення економічного зростання, а отже і зменшують потребу звертатися за фінансуванням з ЄС.
По-друге, те що це збільшило податкову конкуренцію у Європі, то це тільки позитивно. Треба боротися за інвесторів і створювати для них сприятливі умови. І ті троє, хто критикував цю реформу, нехай би краще оптимізовували свою податкову систему, а не плакали. Ми ж знаємо які податки у Швеції, скажімо. І це, до речі той випадок, коли має бути байдуже на думку таких "союзників". Треба робити успішною свою країну.
Є інший давній цікавий випадок - з Ірландією. Коли ЄС змушував цю країну-члена підняти податки. У відповідь міністр фінансів Ірландії порадив колегам-міністрам, Єврокомісії та Європейському центробанку тримати свої поради при собі, бо Ірландія, економічні успіхи якої найбільші в Європі, їх не потребує.
Про економічне диво Ірландії рекомендую подивитись відео від Останнього Капіталіста.
