Садовничий 🇺🇦

2021-04-13 21:34:23 Проблемні позичальники, які з 2014 року не платили за валютною іпотекою і безкоштовно жили в кредитному житлі, яке перебуває в заставі банків, дотиснули парламент і фракцію президента Зеленського. Депутати проігнорували застереження Нацбанку і ухвалили закон про обов’язкову для банків (і ФГВФО, і інших кредиторів) реструктуризацію валютної іпотеки

Бонусів вдосталь: курс конвертації пільговий – майже 16,5 грн/$, нова іпотечна ставка пільгова – менше 9,5%, попередня валютна ставка скорочується ретроспективно, а на суму всіх процентних переплат, пені і штрафів зменшується фінальна сума кредиту. Депутати встановили «соціальні» ліміти для житла тих, хто отримає такі чудові умови: до 140 кв. м для квартир та 250 кв. м – будинків. Позичальникам не доведеться платити податок на прощену частину боргу

Подробиці за посиланням, але вже зрозуміло, що банки і НБУ програли, а неплатники за кредитами – виграли. Кредиторам не варто розраховувати на вето Зеленського (як на вето, так і на його дієвість) в умовах, коли майже вся фракцій «Слуг народу» проголосувала «за», а кількість голосів на підтримку цього закону – 272 – майже досягає 300 голосів, необхідних для подолання вето. Мораторій на стягування житла у неплатників продовжують, але вже who care. Відкрити / Коментувати

2021-03-30 19:50:01 Парламент вперше встановив чіткі правила на колекторському ринку і обмежив спілкування колекторів із боржниками, що, на думку експертів, має зупинити терор «чорних колекторів», який існує в Україні з кризи 2008-2009 років.

Роботу колекторів почнуть контролювати і банки, які їх наймають, і Національний банк. При чому за допущені порушення колекторам будуть загрожувати не тільки штрафи до 102 тис. грн, а й повна заборона подальшої діяльності

Окрім зменшення пресингу колекторів на поганих позичальників, які мають прострочені кредити, закон також може переформатувати увесь ринок проблемних боргів! Подробиці за посиланням Відкрити / Коментувати

2021-03-24 22:34:39 НБУ VS Верховна Рада. Хто кого?

Відносини Національного банку з Верховною Радою були складними майже весь час з 2014 року, враховуючи як негативно суспільство відреагувало на девальвацію гривні та банкопад, а депутати, як відомо, народні. Напруженість відносин підтвердить і Валерія Гонтарева, і Яків Смолій, які намагалися протягувати (і часто успішно) свої ініціативи через парламент, який при цьому нещадно їх критикував і вносив в сесійну залу популістські фінансові законопроєкти (деякі навіть ухвалював).

В 2020 році цей конфлікт отримав у спадок Кирило Шевченко. І знову НБУ довелося конфліктувати з депутатами, часто успішно: НБУ домігся (можливо тимчасово) зняття з розгляду конфліктного законопроєкту про перетворення «Укрпошти» на ще один неефективний державний банк.

Зараз на порядку денному з’явилося ще дві депутатські ініціативи, проти яких НБУ виступив публічно лише за останні три дні. Регулятор розкритикував спробу законопроєктом № 4364 регулювати (тобто зменшити) ставку інтерчейндж, яку банк, який встановив POS-термінал в магазині, сплачує банку, карткою якою оплачена покупка. Що саме не подобається НБУ і банкам детально описано тут і обговорено публічно тут.

Після цього НБУ виступив проти реструктуризації іпотечних кредитів у іноземній валюті в обов’язковому порядку та на пільгових умовах законопроєкту № 4475, які протирічать новому Кодексу з процедур банкрутства. Цей кодекс з 21 квітня має скасувати мораторій на стягнення майна за валютними кредитами і активізувати остаточне вирішення проблеми боргів, за якими позичальники не платять вже 7 років, безкоштовно проживаючи в кредитному житлі

Ці два законопроєкти фактично можуть стати маркерами сили НБУ Чи вдасться НБУ зупинити шкідливі, на його думку, фінансові ініціативи депутатів на стадії до ухвалення в другому читанні, або йому доведеться у випадку ухвалення законів звертатися до президента Володимира Зеленського із проханням про вето. При цьому і депутати, і голова НБУ, користуючись політичними термінами, фактично «від Зеленського». Від того, чи зможе НБУ зараз дотиснути свою позицію, буде залежати, чи в подальшому депутати взагалі зважатимуть на позицію центробанку. Відкрити / Коментувати

2021-03-19 19:00:34 Валютна іпотека стане гривневою

Парламент повернувся до спроб вирішити проблему валютних іпотечних кредитів, які позичальники брали при курсі менше 5 грн/$ до 2008 року, потім п’ять років сплачували по 8 грн/$, і лише після нестримного зростання курсу, починаючи з 2014-го, припинили обслуговувати свої іпотечні борги.

Жодних пільгових курсів не буде: депутати зобов’язали (законопроєкт ухвалено в першому читанні) банки та ФГВФО конвертувати валютні кредити в гривневі за поточним курсом НБУ на день реструктуризації (сьогодні офіційний курс – 27,68 грн/$). За новими гривневими кредитами ставка становитиме 12-місячний гривневий UIRD + 1% (сьогодні це 9,43%) і буде змінюватися щорічно. За попередніми платіжками відбудеться перерахунок, якщо процентна ставка перевищувала 12-місячний валютний UIRD. Усі надмірно сплачені відсотки зменшать поточну заборгованість

Усі інші зобов’язання по кредиту, окрім сплати пені (половина облікової ставки НБУ) та страхування, будуть погашені. Сплачена раніше неустойка знизить суму заборгованості. Новий кредит видається на 10 років, чи довше, якщо це передбачено діючим договором. Але можливе дострокове погашення.

Окремий бонус для позичальників, кредити яких банки чи ФГВФО продали третім особам із дисконтом: новий кредитор не зможе вимагати сплатити йому більше, ніж ціну купівлі боргу. Це фактично зробить збитковою діяльність факторингових компаній, які встигли придбати такі борги

Якщо після реструктуризації кредиту позичальник припинить його обслуговувати, то кредитор упродовж трьох років з моменту ухвалення закону не зможе примусово продати житло без згоди власника у рахунок погашення простроченого боргу. Після проведення реструктуризації за позичальником залишається право збанкрутувати за процедурою Кодексу з процедур банкрутства.

Цей механізм ще доопрацюють до другого читання. Вже запропоновано використати для конвертації середній курс між тим, який був на момент видачі кредиту, та тим, який буде на момент реструктуризації, тобто майже 16,5 грн/$. При цьому ретроспективно перерахують ставки за валютними кредитами у розмірі половини валютного 12-місячного UIRD.

Парламент повернувся до цього питання в останній момент: через місяць, 21 квітня, спливає термін мораторію на стягнення валютної іпотеки, після чого банки можуть почати виселення боржників Відкрити / Коментувати

2021-02-19 21:30:15 Bitcoin коштує понад $1 трлн

На американському ринку є лише 4 компанії із більшою капіталізацією: Apple ($2,16 трлн), Microsoft ($1,81 трлн), Amazon ($1,66 трлн) та Alphabet, яку знають як Google ($1,41 трлн). Навіть Tesla і Facebook (майже по $750 млрд) дешевші. Враховуючи, що ніхто не може порахувати справедливу вартість криптовалют, вартість того ж Bitcoin продовжує зростати (+5,55% за добу), а реальний бізнес, який я зазначив вище, зараз на торгах в США дешевшає.

При цьому капіталізація усіх криптовалют могла б «стати» компанією № 3 на американському ринку ($1,68 трлн), хоча ще нещодавно вона становила $1 трлн. До речі про номер 3. Капіталізація криптовалюти Binance Coin за добу зросла в 1,5 раза і увійшла в трійку найдорожчих, де окрім Bitcoin знаходиться Ethereum. Пристебніть паски безпеки. Рух буде – і не принципово, вгору чи вниз Відкрити / Коментувати

2021-02-18 11:01:03 [продовження]
І саме завдяки цьому портфель гривневих ОВДП на балансі банків став перевищувати не тільки гривневе кредитування бізнесу (що було вже давно) – на 166,16 млрд грн, а також сукупне гривневе кредитування бізнесу та населення – на 21,57 млрд грн: розрахунки показують, що це відбулося в кінці року – 17 грудня. При цьому сукупні вкладення банків в ОВДП стали більшими за сукупний обсяг кредитування бізнесу ще за два місяці до цього – приблизно 22 жовтня – у підсумку на 72,36 млрд грн.

Банківський портфель ОВДП в усіх валютах «програє» – на 76,26 млрд грн – лише сукупному кредитуванню бізнесу та населення в усіх валютах. Але вже цього року вкладення банків в ОВДП суттєво випередять цей кредитний портфель, враховуючи значну потребу уряду в фінансуванні дефіциту бюджету – Мінфін прагне збільшити його з 217,1 млрд грн у 2020-му до 246,6 млрд грн в поточному.

PS До речі, якщо з банківського портфелю ОВДП вилучити цінні папери, якими уряд капіталізував ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк, то портфель «схудне» і буде виглядати менш загрозливо. Відкрити / Коментувати

2021-02-18 11:00:17 В дискусії «Кого банки кредитують більше» відповідь залежить від того, які складові активів банків ви порівнюєте – гривневі, валютні чи сукупні, і від того, кого протиставляєте державі – всю економіку чи лише бізнес. Оскільки портфель гривневих ОВДП на балансі банків на 15,66 млрд грн перевищував чисті гривневі кредити юридичних осіб (показник очищений від NPL) ще рік тому.

Водночас сукупне гривневе кредитування бізнесу та населення випереджало вкладення банків в гривневі ОВДП на 121,81 млрд грн, а гривневе та валютне кредитування бізнесу було на 83,1 млрд грн більше, ніж вкладення банків в гривневі та валютні держоблігації.

Все змінила коронакриза, яка загальмувала кредитування економіки та сформувала рекордний дефіцит державного бюджету-2020. На фоні дешевого рефінансування НБУ це спровокувало бум інвестування банків в ОВДП (про це зазначав в «7 трендах року коронакризи»), портфель яких зріс в півтора раза. Відкрити / Коментувати

2021-02-15 14:47:53 Міжнародний валютний фонд вимагає від України більшого прогресу в реформах, щоб країна могла отримати наступний транш кредиту. Онлайн-місія, яка тривала більше місяця, не змогла завершити перший перегляд програми stand-by. Дискусії сторін про судову, енергетичну, банківську реформи та дефіцит державного бюджету продовжаться, якщо Україна продемонструє здатність виконувати свої зобов'язання та не допустить скасування вже проведених реформ. Експерти тепер не очікують коштів МВФ раніше літа чи навіть осені! Відкрити / Коментувати

2021-02-13 21:45:22 МВФ припинив місію без жодного результату: Україна до середини лютого не змогла завершити перший перегляд програми stand-by, який мав відбутися ще пів року тому. МВФ не побачив суттєвий прогрес в ключових сферах: антикорупційній, енергетичній, бюджетній та банківській. Тому й завершив місію зі словами «обговорення було продуктивним», але «потрібен більший прогрес», тому «дискусії триватимуть». В перекладі це означає, що Україна не домовилися з МВФ не тільки по термінах виконання своїх зобов'язань, але й про те, що саме і в якій формі Україна має зробити, щоб відновити довіру кредитора (як Україна її втратила я зазначав тут).

Враховуючи небажання команди Зеленського займатися реформами, транш кредиту МВФ ми не побачимо не тільки в лютому – березні, про які в грудні казав прем'єр-міністр Шмигаль, але й до літа. Україні необхідно декілька місяців, щоб показати бодай якийсь прогрес, який дозволить МВФ розпочати ще одну місію, за підсумками якої може все ж таки з'явитися SLA (staff level agreement), яку Україна після цього має виконати, щоб МВФ виніс перший перегляд програми stand-by на Раду директорів для виділення другого траншу кредиту.

Україна матиме цьогоріч пік виплат за зовнішнім боргом у вересні. І щоб до вересня на рахунках уряду були відповідні кошти, Україна має отримати їх від МВФ та інших кредиторів, включаючи випуск євробондів, ще влітку, і бажано до липневих – серпневих відпусток українських парламентарів та вашингтонських чиновників МВФ.

Отже черговим дедлайном влади є червень – до цього місяця Україна має показати істотний прогрес в реформах та пройти складний шлях до коштів МВФ та вердикту Фонду, що з Україною можна мати справу. Інакше уряду доведеться переходити до плану Б, за яким бюджетні витрати в II півріччі будуть менші, а запозичення – дорожчі. Відкрити / Коментувати