одного не дуже прекрасного дня під стінами шартра з’явилися вікінги з наміром сплюндрувати місто. відчуваючи, що без серйозної підтримки не обійтися, єпископ узяв у соборі реліквію — сорочку божої мами (деякі перекази наполягають, що ту саму, у якій марія була під час благовіщення), підняв її на спис, як хоругву, і так на чолі міської процесії вийшов назустріч ворогам.
вікінги, мабуть, трохи здивувалися з такої територіальної оборони, та скоро їм стало не смішно, бо кожен із них, поглянувши на маріїну сорочку, одразу сліпнув. містяни запросто переловили осліплених ворогів (як каже легенда, когось на викуп, когось — убити) і повернулися до шартра, радісно прославляючи марію, яка того дня їх утішила й захистила.
картинка, на якій божа мама гамселить сатану, насправді ілюструє інше чудо, але цей образ, по-моєму, вічно актуальний, то нехай буде.
#гарнеякбожамама #захисницягрішників #дрібкасвятості
