Світогляд

2021-11-24 09:10:40 ​​Цього дня 1859 року вийшла друком праця Чарльза Дарвіна «Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних рас у боротьбі́ за життя», більше відома як «Походження видів». Вже тоді книга здійснила революцію в біології та антропології, а також мала великий вплив на формування деяких ідеологій епохи модернізму. В основі теорії про походження видів лежать розумні та логічні тези. Вони не голослівні, підлягають перевірці експериментальними методами та підтвердженню реальними фактами.
Кожен вид живих організмів здатен змінюватися згідно до своїх індивідуальних генетичних ознак, що можуть охоплювати поведінкові, фізіологічні, морфологічні та інші фактори.
Кожен живий організм здатен швидко розмножуватися задля збільшення своєї популяції. На заваді можуть стати тільки недостатня кількість ресурсів, за які і ведеться боротьба за існування.
В цій боротьбі виживають та розмножуються тільки ті особини, які максимально адаптувалися до певних умов довкілля. Відкрити / Коментувати

2021-11-22 11:46:08 ​​«Якщо бути абсолютно чесним, існує лише один девіз, який я б дав руху по боротьбі зі зміною клімату після саміту в Глазго: «Всі хочуть опинитися в раю, але ніхто не бажає вмирати».
З одного боку, ліберальні зелені скажуть вам, що світові приходить кінець — але при цьому ми не повинні використовувати ядерне паливо — багате джерело чистої енергії, щоб запобігти цьому.
З іншого боку, консервативні зелені теж скажуть вам, що світові настає кінець, але при цьому, щоб уповільнити глобальне потепління, ми не можемо обтяжувати людей податком на викиди вуглецю чи вихлопні гази.
З третього боку, зелені передмістя теж скажуть вам, що світові приходить кінець, але їм не потрібні вітряки, сонячні ферми або високошвидкісні залізничні колії на їхніх задніх дворах.
Ну, а з четвертого боку, більшість сьогоднішніх лідерів знову ж таки скажуть вам, що світові приходить кінець. І тому всі вони в Глазго вирішили ризикнути і зобов’язати наступника своїх наступників постачати електроенергію без викидів до 2030, 2040 або 2050 року — тобто до будь-якої дати, яка не вимагатиме від їхніх громадян зробити бодай щось болюче сьогодні. Відкрити / Коментувати

2021-11-21 17:33:52 Відкрити / Коментувати

2021-11-20 11:02:05 ​​Ми ще зі школи знаємо, що «Енеїда» Івана Котляревського — це перший твір новою українською літературною мовою. Але чому Котляревський так сильно прагнув подолати прірву між розмовною мовою та різними варіантами писемної?
Річ у тім, що з постанням Російської імперії українську редакцію церковнослов’янської мови почали заміняти на російську. З 1720 року указом Петра І на Лівобережжі було дозволено друк книжок лише за російською редакцією, а указ 1729 року зобов’язував переписати з прóстої книжної української на російську всі державні постанови й розпорядження. З 1740 року все діловодство Гетьманщини мало вестись російською; 1794 року митрополит Київський Самуїл Миславський видав новий указ, яким зробив російську редакцію церковнослов’янської мови обов’язковою для Києво-Могилянської академії.
Інтелігенція знайшла альтернативу: почала використовувати на письмі живу розмовну тутешню мову, адже її поки ніхто не забороняв. Саме так у 1798 році у Петербурзі виходить «Енеїда» Івана Котляревського — як спроба, гра й провокація. БІЛЬШЕ ТУТ ukrainer.net Відкрити / Коментувати

2021-11-19 10:19:56 ​​Нейрогенез — це процес відновлення нервових клітин та покращення роботи мозку. 
У ХХ столітті вчені були переконані, що мозок дорослої людини — повністю сформований і незмінний. І що ланцюги нервових зв'язків, які утворилися в ході розвитку людини, змінити не можна — мовляв, нервові клітини можуть лише відмирати. Недавно науковці відкрили механізм нейрогенезу. Нині вже доведено, нові нейрони народжуються протягом усього життя, їх оновлення лише трохи сповільнюється після 40 років. Але нам ніхто не заважає впливати на цей процес, стимулювати його, відсуваючи, а то й унеможливлюючи процес дегенерації мозку. 
Що допомагає прискорити процес нейрогенезу? Фізична активність, збільшення інтервалів між їжею, відмова від алкоголю, безперервне вивчення чогось нового та вміння долати стрес, тому що стрес, особливо хронічний, знищує нейрони. Відкрити / Коментувати

2021-11-16 09:54:08 Прокляття вільного часу Відкрити / Коментувати

2021-11-12 17:18:08 The Economist називає десять тем і тенденцій, на які варто звернути увагу наступного року. Відкрити / Коментувати

2021-11-10 08:30:27 ​​Харарі вважає, що люди ризикують бути "зламані", якщо штучний інтелект не почати регулювати прямо зараз. "Зламати" людину — значить дізнатися про цю людину краще, ніж вона знає себе сама. І, ґрунтуючись на цих знаннях, почати все більше маніпулювати людиною", — каже письменник.
За його словами, у ШІ-технологій, безумовно, є й плюси, але й позитивні "якості" ШІ теж потребують нагляду та регулювання.
"Уся справа в тому, що наше майбутнє не тільки антиутопічне, воно ще й утопічне теж. Я маю на увазі, що на основі зібраних даних ми зможемо значною мірою вдосконалити систему охорони здоров'я, наприклад, — каже він. — Питання в тому, що ще робити з цими даними? І хто їх контролює? Хто це регулює?" Відкрити / Коментувати

2021-11-09 08:37:02 ​​"Світ усе більше поділяється в боротьбі за першість у такій сфері як збір даних. За часів холодної війни світ поділяв залізну завісу. Тепер у нас є "силіконова завіса", яка все більше розділяє світ, проводячи межу між США та Китаєм", — відомий письменник, історик і професор Ювал Ной Харарі, автор таких бестселерів як "Sapiens: Коротка історія людства" та "21 урок для XXI століття". Харарі вважає, що важливо дотримуватись кількох правил, щоб у майбутньому ШІ не вийшов з-під контролю.
Перше: хтось отримує мої дані, вони мають використовуватися, щоб допомогти мені, а не маніпулювати мною.
Друге: щоразу, коли посилюється стеження за людьми, то одночасно потрібно посилювати стеження і за корпораціями, і за урядами, і за впливовими людьми.
І третій принцип полягає в тому, щоб ніколи не дозволяти концентрувати всі дані в одному місці, адже інакше — це рецепт диктатури, упевнений історик. Відкрити / Коментувати

2021-11-08 13:33:34 Ім’я Івана Пулюя замовчувалося і в радянській Україні. Красномовно, що з тієї ж самої причини, що і в царській Росії – “неблагонадійний націоналіст”. Кілька рядків про нього було лише в першому виданні Української Радянської енциклопедії у 1963 році. В другому виданні про вченого зі світовою славою “забули”.
Так що глибоке вивчення і дослідження життя й наукової та громадської діяльності цього видатного українця лише почалося. Відкрити / Коментувати