Світогляд

2021-10-06 06:35:35 (продовження) Щодо вертикалі (див. карту), то знизу ми маємо традиційні суспільства. Це суспільства, де, наприклад, бачення життя буде мало відрізнятися між поколіннями. А нагорі ми маємо секулярно-раціональні суспільства, де уявлення про те, як має виглядати життя, може змінюватися навіть у межах одного покоління. І, відповідно, ставлення до основних питань: що таке шлюб? що таке хороше життя? в чому його сенс? як ми ставимося до меншин? Коли ми дивимося на цю вертикаль, то внизу бачимо традиційні суспільства, а нагорі – секулярно-раціональні.
Позиція України досить високо з точки зору раціональності. Позиція України розташована вище, ніж, наприклад, позиція Сполучених Штатів, Канади, Ірландії чи Іспанії. Але вона надто зліва. Що означає: нам бракує безпеки. Нам серйозно бракує безпеки. Автор Євген ГЛІБОВИЦЬКИЙ Відкрити / Коментувати

2021-10-04 07:48:26 Американський професор Ронадьд Інґлгарт провів дослідження, під час якого порівняв цінності різних суспільств. Інґлгарт розпочав його у 1982 році. Він за однією методологією провів опитування у різних країнах і уклав карту, як співвідносяться між собою цінності різних суспільств.
Маємо на цій карті два орієнтири. По горизонталі – від цінностей виживання зліва до цінностей самовираження, які є в правій частині. Зліва – життя настільки важке, що основна проблема для людей полягає в тому, щоб у першу чергу забезпечити фізичне виживання. Справа – безпекові питання зняті з порядку денного: вони або вирішені, або суспільство вважає, що вони вирішені. Через те, що екзистенційних загроз немає, члени суспільства можуть займатися тим, чим хочуть, – вони займаються самовираженням. Автор Євген ГЛІБОВИЦЬКИЙ (Далі буде) Відкрити / Коментувати

2021-10-01 05:24:04 У роботі «Символічний обмін і смерть» Жан Бодрійяр інтерпретує смерть як останню реальність у світі всюдисущого панування симулякрів (знаків, які втратили зв'язок з позначеним, ставшими більш реальними за свій оригінал). Прослідковуючи розвиток капіталістичного суспільства з точки зору критика марксизму та фрейдизму, автор доводить, що смерть стає єдиним уламком реальності безкінечного кола симуляцій сучасної соціальної системи, у якій «боротьба зі смертю веде до переносу смерті безпосередньо в життя, до перетворення життя в „після життя“, „пережиток“, „доживання“ — це, власне, і є модус примарного існування, коли місце реальності займає симулякр, що залишив реальність в далекому, забутому минулому.» Відкрити / Коментувати

2021-09-29 07:52:36 Отримання товарів і послуг відбувається не через їхню безпосередню користь, а через те, що вони є символами престижу, влади, благополуччя тощо. Преса, кінематограф, телебачення дистанціюють людину від того, що вони зображають. Різниця між знаком і означуваним зникає, а з часом потреба в означуваному взагалі зникає. Культуру наповнюють симулякри — знаки, котрі позначають те, чого не існує поза людською свідомістю. Розрізнення уявного та реального врешті втрачає сенс, оскільки завдяки медіатехнологіям уявне може бути зображене (наприклад, у фільмах), а штучні потреби отримують реальні прояви в обміні знаками. Прикрашені, відірвані від дійсності образи видаються привабливішими за реальність, утворюючи гіперреальність — більш виражену, більш відповідну нормам і цінностям. Навіть такі ключові сфери людського життя як політика, економіка, сексуальність існують тепер у гіперреальності. Відкрити / Коментувати

2021-09-27 07:56:09 Термін «симулякр», яким раніше позначали просто копію, запровадив у філософії постмодернізму Жан Бодрійяр. Дослідник описує це явище, як «дійсність, яка приховує той факт, що її немає». Відкрити / Коментувати

2021-09-27 07:48:06 Теоретик «смерті модерну» й основоположник нової метафізичної теорії, Жан Бодріяр займався дослідженнями культурних законів сучасної постіндустріальної цивілізації і мистецтва постмодернізму, що виростає на її основі, вивчав безперестанне породження образів і всезагальну зачарованість засобами масової комунікації. Ідеї Бодріяра справили величезний вплив на розвиток сучасного мистецтва. Бодріяр увів у популярний обіг такі концепції, як «симулякр», «гіперреальність» і «структурна революція» (пізніше вони сформували основну ідею фільму братів Вачовскі «Матриця»). Відкрити / Коментувати

2021-09-24 07:24:57 ​​Зрілість насамперед пов’язана із здатністю розуміти, боронити власні інтереси, нести відповідальність за прийняті рішення. Ці речі не мають прямого зв’язку з освітою, але опосередковано можуть бути з нею пов’язані. Ми передбачаємо, що освічену людину важче обдурити у тому, якими є її справжні інтереси, підсунути щось, що суперечить її безпеці. Освіченою людиною важче маніпулювати. Однак з інфантилізмом чи зрілістю освіченість не має прямого зв’язку – рівень освіти в Радянському Союзі вважався дуже високим.(...) На моїх очах за останні 30 років стрімголов відбувається інфантилізація західних суспільств в умовах розростання соціальної держави. Що більше хорошого (з людським обличчям) соціалізму, умовного протекторату держави, то більше «розслабону». Коли випадає найбільший за сто років снігопад, американцям і в голову не приходить, що можна взяти лопату і викопатися самому, прокласти дорогу для снігоочисної техніки. Вони сидять перед телевізором і чекають, коли приїдуть їх рятувати, бо вони ж платять податки. То це зрілість чи інфантильність? Відкрити / Коментувати

2021-09-23 12:30:08 ​​Ідентичність найкраще проявляється і усвідомлюється на кордонах: я більше усвідомлюю, хто є я, коли зустрічаюся з іншою ідентичністю. Або коли з’являється супротивник. У війнах, які вів Хмельницький, Мазепа, ми постійно мусіли відстоювати свою ідентичність. Тепер маємо такий самий історичний момент, адже йде війна з Росією.
Цікаво, що нашу ідентичність ми зазвичай переживаємо нераціонально. Того, що ми належимо до колективного цілого, ми не усвідомлюємо, але в кожному нашому вчинку, слові, думці є основа ідентичності, завдяки якій ми саме так дивимося на світ. Проте є колективна ідентичність, а є наша воля, щоб належати до неї. Це вибір не лише загальносуспільний, а й індивідуальний. Відкрити / Коментувати

2021-09-22 07:23:57 ​​Що таке рівнодення
Через нахил земної осі обертання – приблизно 23,5 градуса, Сонце завжди більше світить лише на одну з півкуль. Утім, двічі на рік воно висвітлює як Північну, так і Південну півкулі одразу. У такі дні обидві сторони планети отримують приблизно по 12 годин, день майже рівний ночі. Це явище називається рівноденням.
Таким чином у Північній півкулі настає астрономічна осінь, що передбачає зниження температури і скорочення тривалості дня, а у Південній – весна. У день рівнодення Сонце встає рівно на сході і заходить точно на заході.
Дата осіннього рівнодення не є усталеною і варіюється щороку в межах 20-23 вересня. Відкрити / Коментувати

2021-09-21 06:01:59 Відкрити / Коментувати