2023-02-11 23:10:21
ТАРАНІВКА, ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОН, ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ (ПРОДОВЖЕННЯ)
У період відбудови народного господарства перед комуністами і всіма трудящими Таранівки постали нові завдання. Нові умови і зростання кількості членів партії вимагали створення первинної таранівської сільської партійної організації. До цього комуністи села входили до складу волосного осередку. В 1927 році було створено сільський партосередок, що налічував 14 членів та 15 кандидатів. До партійного бюро обрали товаришів Мордовенка (секретар осередку), Дубового, Островерхова, Горошка і Терентьева.
Після XV з’їзду ВКП(б) партійна організація очолила рух трудящих селян за колективізацію сільського господарства. Вона регулярно проводила наради жителів окремих вулиць, на яких обговорювались питання організації колективної праці.
На партзборах 31 березня 1928 року було схвалено проведення таких нарад і запропоновано всім комуністам і комсомольцям взяти активну участь в організації колективних господарств.
В 1927—1928 рр. у селі було створено скотарсько-молочарське та сільськогосподарське кредитне товариства. У 1929 році на базі кредитного товариства почала діяти сільськогосподарська артіль «Перше травня», що об’єднала 52 селянські господарства (221 чол.). Від товариства до артілі перейшло 3 трактори, двигун. Селяни усуспільнили своїх 26 коней, 144 га землі. Тоді ж було створено і ТСОЗи «Червоний лан» (21 господарство) та «Червоний орач» (26 господарств).
У 1930 році «Червоний лан» об’єднував уже 58 господарств, «Червоний орач» — 46. В цьому ж році ТСОЗи було перетворено у сільгоспартілі з присвоєнням їм нових назв — «Правда Зміївщини» і «Прапор врожаю». На 1932 рік в Таранівці суцільну колективізацію в основному було завершено. У селі утворилися промислові артілі, що об’єднували ремісників. На 1928 рік налічувалось 70 теслярів, 28 шевців, 12 кравців, 11 колесників, 7 бондарів, 4 ковалі, 5 столярів.
Куркулі всіма силами чинили опір кооперуванню. Вони палили хліб артілі, вбили одного з організаторів колгоспів — комсомольця Трохима Кривка. На базі суцільної колективізації було ліквідовано куркульські господарства Комира, Шуліки та інших. їх інвентар, худобу, землю передали колгоспам.
Таранівська партійна організація приділяла неослабну увагу організаційно-господарському зміцненню колгоспів. У квітні 1930 року при райвиконкомі стали діяти курси навчання колгоспних кадрів. Вони підготували 48 голів і членів правлінь кооперативів, 16 рахівників, 17 рільників та 19 табельників1.
Парторганізація виховувала у колгоспників нове, комуністичне ставлення до праці. Між артілями Таранівського і Старовірівського районів розгорнулося соціалістичне змагання за краще проведення весняної сівби 1930 року. В цьому змаганні одне з перших місць зайняв таранівський колгосп «Перше травня». План посіву було виконано на 120 процентів.
Внаслідок колективного господарювання значно поліпшився добробут таранівців. Уже в 1934 році кожен член артілі одержав на трудодень понад 4 кг зерна і 35 коп. грішми. В 1936 році держава виділила колгоспам кредити для придбання корів; партійна організація села домоглася того, що всі колгоспники мали корів.
У зв’язку з ліквідацією Таранівського району і висуванням комуністів на роботу до Змієва тощо, зменшився склад територіальної партійної організації. У 1936 році в ній було 8 комуністів. Однак вже через рік вона поповнилась за рахунок кращих людей колгоспів — І. Г. Заварзи, Ф. К. Столбиря та інших. З передових колгоспників утворилась група співчуваючих. Чимало уваги приділялося підвищенню політичного і загальноосвітнього рівня комуністів. В селі функціонувала школа партійного навчання, в якій разом з вивченням історії партії викладаються загальноосвітні дисципліни. У школі, крім членів ВКП(б), навчалися і співчуваючі.
Підвищення теоретичного рівня комуністів сприяло ширшому розгортанню серед колгоспників партійно-масової роботи. Всі комуністи, чимало співчуваючих і комсомольців були агітаторами.
...
https://ukrssr.com.ua/khark/zmiyivskiy/taranivka-zmiyivskiy-2
34 viewsedited 20:10
Т
