2023-02-11 23:09:32
ТАРАНІВКА, ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОН, ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬСоколів, Зміївський район, Харківська область Таранівка, Зміївський район, Харківська область (продовження)
Таранівка — село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км від Змієва і за 60 км від Харкова. Через село проходить електрифікована залізнична лінія Харків — Лозова, з містом Змієвим — автобусне сполучення. Населення — 6776 чоловік.
Таранівській сільській Раді підпорядковані населені пункти Козачка, Дудківка, Першотравневе, Борки, Безпалівка, Джгуни, Федорівка, Жаданівка, Погоріле, Кравцове, Кислий, Карпівка, Гужвинський, Кирюхи, Михайлівка.
Археологічні знахідки свідчать, що на території Таранівки в середині І тисячоліття н. е. існувало ранньослов’янське поселення черняхівської культури.
Таранівка заснована близько 1685 року на старовинному Муравському шляху, біля річки Берестової. Першими її жителями були українські переселенці з Правобережжя, або, як їх називали, «черкаси»; вони прибували сюди, рятуючись від польсько-шляхетського гніту. Оселялися тут також і російські служилі люди. Російський уряд наділяв усіх прибулих землею, за це вони зобов’язувалися нести військову службу, відбивати набіги кримських татар.
Протягом тривалого часу Таранівка була одним із опорних пунктів проти нападів татар. Неодноразово доводилось їй боронитися: в 1693,1694, 1697 та 1730 роках. Вона була обнесена земляним валом; його залишки збереглися й донині. Таранівка вважалася сотенним містечком Харківського полку.
У Таранівці в 1732 році проживало: 292 козаки-компанійці (117 дворів), 166 російських служилих людей (31 двір), 188 підпомічників (69 дворів), духівництва — 8 чол., сотник та чотири його робітники. Всього — 659 чол. у 219 дворах. В першій половині XVIII століття підпомічники Таранівки, бідні козаки, як і у всій Слобожанщині, були переведені на становище напівкріпосних. За грамотою Петра Одарованою слобідським полкам у 1700 році, вони закріплялися за козацькою старшиною та полковими козаками і повинні були давати їм гроші для придбання зброї, коней та амуніції, у походах бути погоничами на підводах, виконувати інші повинності.
Коли на Слобожанщині остаточно було оформлено кріпосництво, таранівців перевели до стану державних селян. Навколо Таранівки виникли поміщицькі маєтки колишньої козацької старшини Андреева, Жукова, Шатинського, Склярова та інших, які ще в 1733 році були прирівняні в правах до офіцерів і зараховані до дворян.
З посиленням кріпосного гніту загострюється класова боротьба. В 1764—1770 рр. в районі Таранівки, Змієва та Олексіївки діяли гайдамацькі загони, в лавах яких боролись і таранівці.
Наприкінці XVIII століття Таранівка стала волосним центром Зміївського повіту.
Жителі села займалися землеробством, а також побічними промислами по обробці дерева. Зроблені вози, сани, борони тощо таранівці продавали тут же, на місці,— адже через село проходив Муравський торговий шлях, яким чумаки їздили на Південь по сіль та рибу. Розвивалося у Таранівці і винокуріння. В 1781 році тут було п’ять гуралень на десять казанів. Починаючи з 1799 року в селі щороку провадилось чотири ярмарки.
У Таранівці та волості споруджувалися вітряні та водяні млини. У 1837 році їх налічувалося близько 40. На той час у селі було 375 дворів, шинок, 3 крамниці, 5 заїзних дворів, продовжували діяти і ярмарки.
Зростало населення Таранівки. У 1750 році воно становило 1090 чол., через 20 років — 1567, а в 1850 році — вже 4319 чоловік.
...
https://ukrssr.com.ua/khark/zmiyivskiy/taranivka-zmiyivskiy
32 viewsedited 20:09