2019-10-11 22:45:55
Взявши до рук цю книгу я і не підозрював про проблеми, які вона викличе. Ця лавина проблем накрила мене коли мені залишалось дочитати дві глави.
Все почалося з того, що настав вечір четверга, а слідом посекундно наближалась пятниця. Зуб, який ще недавно я лікував нагадав, що він може не тільки жувати, але і боліти. Я його обережно вкладаючи спать погладив щіткою, йому це не дуже сподобалось тому, він почав ще й нити. Але ж як можна порівнювати вкладання спати дітей з 30 річним зубом!? Тому на деякий період, забув про все на світі, окрім того, щоб дати дітям ще трохи поїсти, попити. Ну ось вони сопуть у свої дирочкі, а у мене зубчик почав не тільки нити і боліти, але і мізкі виносити. Тому розові таблеточки (ібупрофен) я думав будуть йому досмаку. Влігшись на ліжко і всявши в руки книгу Келлера, через декілька секунд відклав її в інше місце. Так як читати про страждання в період страждань, буде не доречно. Хоча...
Години страждань і надій на хороші взаємовідносини між "розовенькою" і зубиком закінчились розбратом. "Розовенька" - не здужала могутності старця. І тут в період такої мелодрами у Дани закінчився сон і почався кашель. Далі ніч продовжувалась тим що рукою підтримув щоку, щоб не роздувалась, і гладив дівчинку. Дивлячись на Дану згадав що я одружений на чудовій дружині, яка приходить на нічну допомогу, але ще за мить згадав, що вона також ледь заснула, в неї до речі пігулки потоваришували з "хворью". Через свої дві дирочкі у носі втягнув побільше повітря і почав зносити тягар. Багато кисню дало мені піти в примарний світ, з якого мене вивело покашлювання дівчинки.
2:26. Ну що ж, "розовенька" підвела, тому заборонений прийом в Європі, а в нас ще з дитинства діючий - анальгін. Серденько забилося частіше, але то не від любові, воно в мене вже давно бьється швидко, а ось зубчик напористо не хотів відпочивати. Тут ще і Дана водичкі захотіла, а потім ще і ще. Мої мізки вже рвало від болі. А я все тішив себе думкою, що має минути пів години на знайомство таблеточкі та зубчика. Через годину реакції нуль, ось тільки Дані стало краще і вона заснула. Чекаю. Шукаю і думаю, що в цій ситуації можна змінити, на що вплинути, яке прийняти рішення (до цих нічних роздумів спонукала книги Келлера). Думати про те, за що мені ці страждання не було сенсу, так як я розумів, що сам довів себе до такого стану. Кожні пів року відвідуй стоматолога і проблеми зійдуть нанівець. Після пятої ранку зрозумів, що у мене ще є парацетамол, але ж задрімав і о шостій вже цього не памятав, тому що Дані стало зле. Поглажування і побажання заспокоїли її, але почув як Єва скрізь сон плаче. Це вже просто капець якісь.
Почав через телефон шукати в інтернеті методи зменьшення зубної болі. Із всієї чухні вибрав - чайна ложка солі і чайна ложка соди на чашку води. Цим засобом полоскати. Реакції нуль, от тільки в роті повно солі.
Молитва. Найпалкіша і нащиріша.
7:46 Телефоную стоматологу, відповідь - не працюю. Інший - після обіду. На цьому моменті до мене на кухню заходить дружина, яка телефонує ще одному стоматологу, який запрошує через 40 хвилин на прийом. Я у неї годину з відкритим ротом і як заключення лунає: "У вас в запломбованому і лікованому зубі утворився запальний процесс, що призвів до вбивства нерва, після чого утворив гній, який пішов у мякі тканини за коренем". Антибіотики і ще один візит, ось що мене чекає попереду.
Сьогодні ввечері, коли всі сплять і всім краще, згадую про те, як важко бути одному. Наскільки добре і легше переносити біль з людиною, яка тобі співчуває і знаходиться поруч. Надіюсь, що сьогодні вночі не буду потребувати допомоги дружини і якщо потрібно то вже я зможу їй прийти на допомогу і подати пігулку або градусник.
235 views19:45
Т
