#читати про #танець Продовжуючи тему, варто нагадати, що Рудо | Think-move-dance UA

#читати про #танець

Продовжуючи тему, варто нагадати, що Рудольф Лабан (про якого можна почитати, наприклад, тут) запропонував дивитися на рух перш за все, як на вибір людини. Вибір, який має тисячі можливостей і який тем не менш, є саме таким, яким ми його бачимо.
І цей вибір (мова зараз є про рух, який обирає митець/хореограф, створюючи свій танець) продиктований не значенням або "ідентичністю" цього руху, а тими внутрішніми зв'язками з зовнішнім світом, які цей рух створює.

В цьому місці спробуєм придивитись уважніше.

Лабан виділив декілька умовних схем, в середині яких можливо роздивитись внутрішні механізми встановлення зв'язків з зовнішнім світом і те, як вони себе реалізують:
- мої стосунки з простором (Space) можуть бути прямими аба непрямими
- мої стосунки з часом (Time) можуть бути раптовими або тривалими
- мої стосунки з зовнішнім потоком (Flow) можуть бути вільними або вимушеними
- вага (Weight) може бути легкою або важкою (не в цифрових значеннях)

Будь-який рух виникає всередині людини і ще на початку виникнення має внутрішній намір, який можна описати за допомогою накладання однієї на одну всіх цих механізмів.

Саме цей складний опис і створює ту саму унікальність руху кожного із нас, яку Рудольф Лабан називає "стиль". Варто додати, що саме такий запис руху, його нюансів та можливих комбінацій Лабан вважав значно важливішим, ніж відеозапис руху просто як дії, яку можна побачити у часі і просторі. Саме через таку позицію у другій половині життя після переїзду з Німеччини до Лондона він фактично повністю втратив інтерес до танцю як такого, танцю якк мистецтва руху. І саме його першим стало цікавити (а не Піну Бауш) чому власне танцівник обирає саме ці рухи? і що в "цих рухах" є проекцією внутрішнього світу танцівника?

І насправді, саме цей стилістичний аспект руху, а саме - механізми відносин між внутрішнім наміром і зовнішнім світом Лабан називав моральними або філософськими "цінностями", за допомогою яких ми візуалізуємось у світі.

"Наша думка в русі (або рух нашої думки) не залежить від будь-якого свідомого наміру або лексичного словника або естетики (з точки зору завнішньої форми). "Цінності", що народжені нашим внутрішнім наміром, розміщені на тонкій межі видимого і дуже часто з'являються опосередковано як просторова чи часова орієнтація нашого руху."

Фактично, стиль - це підтекст, який по суті і є справжнім текстом, який шепоче на фоні видимої хореографічної лексики.

P.S. фактично з того, що дослідив і довів Лабан, можно зробити очевидний в своїй простоті висновок - за рухом неможливо сховатись, незалежно від того, хто ти - танцівник, вчитель, офісний службовець або бухгалтер. Твій рух розповідає про тебе все - про всі твої страхи, помилки, наміри, переконання і сподівання. Звичайно, це не психологія і не можна розповісти про людину просто дослідивши спосіб її руху. Але "стиль" руху є є складним комплексним результатом взаємодії між людиною та світом, що її оточує. І в цьому кожен з нас є унікальним.

Далі буде.