одразу після взялася взялася за 'Український Шпіцберген' Макси | night reading

одразу після взялася взялася за "Український Шпіцберген" Максима Беспалова, бо систематизоване читання - це те, що я люблю. автор був на архіпелазі влітку дві тисячі сімнадцятого року і по факту це просто збірка його травел нотаток.

розпочинається книжка з опису авіакатастрофи дев’яносто шостого року, коли ТУ-154 врізався у гору недалеко від аеропорта, всі люди на борту загинули. ця подія стала однією з причин, змусивших Арктиквуголь закрити селище Піраміда. зараз там постійно проживає близько десяти людей взимку і близко п’ятидесяти влітку. майже всі вони працюють у туристичній сфері, а видобуток вугілля більше не здійснюється. ну і взагалі присутність цієї компанії на архіпелазі можлива тільки через бажання росії мати хоч якийсь вплив на цій території. зарплати затримуються, прибутку майже немає (сподіваюсь, скоро взагалі не буде).

на острові і зараз проживає багато українців, деякі з яких продовжуть працювати там, бо не мають куди повертатись - їхні будинки у Донецькій або Луганській областях зруйновані.
ще є багато інтерв’яю з місцевими та і загалом вийшов дуже докладний майже путівник, в кінці гарні фоточки і відчуття довгої класної статі десь на national geografic.