2022-07-15 21:40:07
Ростислав Семків:
У січні 2019 року тихий Тернопіль сколихнула звістка: невідомі відбили голову в пам'ятника О. С. Пушкіну. Шок! Як?! Адже ми культурне місто - звідки такий вандалізм?
Вандалізм, як виявилося, був лише у фотошопі та на фейсбуці - навіть коли в березні вже цього року, після початку російської агресії, Пушкіна таки забрали, голову йому ніхто не відбивав.
Але тоді, в січні 2019, на форумах і в публічних виступах стало дуже чітко видно, як багато людей навіть у далекому від колишньої метрополії західноукраїнському місті з усіх сил чіпляються за образ "високої" імперської культури.
Ці "взаємини" насправді вкрай схожі на толерування жертвою сімейного насильства серійного аб'юзера, що неодноразово застосовував силу, а потім клявся в коханні. Так, він користає з почуття ностальгії, а ще - нав'язує відчуття провини. Гад!
І от настав той момент - цього разу він вирішив бити до смерті. І знаєте що? Падаючи під ударами й плюючи кров'ю, вона пригадує, які гарні вірші він їй колись читав.
А далі знаєте що? Вона дала здачі важким, прогнала і що? Так, стала палити всі його речі. Всі-всі, щоб і духу не...
Тим часом, я вже кільком телеканалам і виданням розказав, що 1) в російській літературі - постійна традиція облизувати владу й вихваляти війну; але 2) так, там є й хороші твори (особливо, антиімперські та антирадянські); а ще 3) багато творів, якими вони тішаться, - навпаки нудь і мрак;
проте - найголовніше 4) дітей, які сиділи в бомбосховищах під російськими обстрілами (а такі будуть в кожному класі) не переконаєш, що російська література - це про добро.
Це не ми, дорослі, "відмінимо" ту культуру - це вони її відмінять.
…
Знайдіть краще хороші переклади Байрона або Верлена та читайте вільну поезію вільних людей.
1.3K views18:40
U
